Ігровий світ перебуває на переломному етапі. Протягом десятиліть успіх відеогри вимірювали за двома ключовими показниками: глибиною сюжетної лінії та якістю графічного виконання. Проте в епоху децентралізованих технологій та повсюдного поширення мобільних телефонів ці традиційні основи зазнають переосмислення та розширення. Саме ця напруженість стала центральною темою панельної дискусії BeInCrypto під назвою «Традиційні студії проти блокчейну: чи можливий компроміс?»
Модератором виступила Алевтина Лабюк, директорка зі стратегічних партнерств у BeInCrypto, а в обговоренні взяли участь вагомі представники індустрії: Марк Райдон, співзасновник Aethir, та Інал Кардан, директор ігрового напряму в TON Foundation. Загальний консенсус полягав у тому, що блокчейн існує не для заміни фундаментальних принципів геймінгу, а для розширення меж можливого – за умови, що розробники зможуть довести його цінність скептично налаштованій аудиторії.
Еволюція показників успішності в геймінгу
Алевтина Лабюк розпочала розмову з роздумів про повільні темпи фундаментальних змін в індустрії. «Насправді, я маю певний досвід у геймінгу ще 15-річної давності, але в традиційній сфері мало що змінилося. Двома ключовими факторами успіху гри залишалися сюжет та графіка. Однак із розвитком блокчейну та мобільних телефонів з’являються нові чинники».
Ця еволюція означає, що успіх сьогодні залежить не лише від кінематографічного досвіду; він дедалі більше пов’язаний зі свободою дій користувача, економічною участю та правом цифрової власності. Проте учасники панелі були одностайні в одному вирішальному аспекті, який повертає дискусію в площину реальності: пересічний гравець залишається глибоко байдужим до базової технології.
Проблема 95%: Радість, задоволення та байдужість
Хоча ентузіасти Web3 часто наголошують на перевагах децентралізації, спікери підкреслили, що більшість гравців просто не цікавиться рівнем блокчейну. Вони грають заради самого процесу.
«Загалом, я згоден, що гравцям не потрібен блокчейн. Насправді, 95% гравців не думають про блокчейн, їх не хвилює ніщо, окрім самої гри, вони грають для задоволення та розваги», – заявив Інал Кардан.
Ця точка зору має критичне значення. Вона передбачає, що будь-яка успішна інтеграція блокчейну має бути невидимою або, щонайменше, виключно доповнювальним елементом ігрового процесу. Технологія не може слугувати основним аргументом на користь продукту.
Кардан, однак, запропонував переконливий приклад того, де ця байдужість зникає: у випадках, коли безпека та право власності набувають актуальності.
Він звернув увагу на екосистему Telegram, де мільйони користувачів використовують прості цифрові подарунки, проте менший, але надзвичайно залучений сегмент застосовує смартконтракти для захисту та торгівлі цими активами, гарантуючи їхню дефіцитність та походження.
«Існують випадки, коли користувачі будуть зацікавлені в блокчейні, щоб переконатися в безпеці своїх активів», – підтвердив Кардан.
Для цієї активної, економічно залученої бази користувачів прозорість та безпека перетворюються з нішевої особливості на обов’язкову вимогу. Це підкреслює ключовий нюанс: блокчейн не є необхідним для всіх, але він має значення для користувачів, які прагнуть прозорості та безпеки щодо цифрових предметів.
Ризик централізації: Урок від CS:GO на $3 млрд
Найпереконливіший аргумент на користь блокчейну як досконалішої базової системи для права власності на цифрові активи ґрунтується на незмінних, прозорих правилах. Марк Райдон навів потужний приклад із реальної практики, щоб продемонструвати, як традиційні централізовані системи підводять своїх користувачів, – ринок скінів у CS:GO.
Торгова екосистема для скінів CS:GO перетворилася на величезний ринок, що оцінювався приблизно в $6 млрд, з чітко визначеними рівнями рідкісності. Однак, будучи централізованою екосистемою, вона повністю контролювалася розробником гри – компанією Valve.
Райдон детально описав нещодавній інцидент:
«Ринок скінів CS:GO… має визначену рідкісність цих предметів. Кілька днів тому Valve виступила зі зміною правил. Вони дозволили користувачам нижче золотого рівня спалювати червоні скіни для отримання золотих, що спричинило обвал цін на золоту рідкісність. Ринкова капіталізація впала до $3 млрд, оскільки кожен міг за одну ніч перетворити червоне на золоте. Люди втратили мільйони».
Цей випадок ідеально ілюструє невід’ємний ризик централізованої економіки. Єдиний орган управління може за одну ніч змінити умови володіння, знецінивши активи, створені користувачами, на мільйони доларів.
Райдон підкреслив ключову відмінність: «Зміна правил була б неможливою, якби йшлося про активи класу NFT (невзаємозамінних токенів)».
У блокчейн-системі правила, що регулюють дефіцитність, обмін та емісію активів, фіксуються в незмінному смартконтракті. Хоча централізований орган все ще може оновлювати гру, він не може в односторонньому порядку змінити заздалегідь визначену рідкісність або права, пов’язані з ончейн-активом користувача. Саме ця передбачуваність створює довіру та підтримує вартість у децентралізованих економіках.
Проблема зобов’язань: балакуни проти будівельників
Далі дискусія перейшла до великих студій. Алевтина Лабюк згадала про спроби визнаних гравців, таких як Sega та Ubisoft, увійти до блокчейн-сегмента. Постало питання: як ці гіганти зможуть інтегрувати блокчейн, не жертвуючи при цьому фундаментальним централізованим контролем, яким вони зараз володіють?
Інал Кардан залишився вкрай скептичним щодо щирості зусиль багатьох традиційних студій.
«Більшість із них лише говорять. Вони переходять від одного блокчейну до іншого в пошуках грантів. Так ігри не створюються», – зазначив Кардан. Він продовжив:
«Ці великі компанії важко порівнювати між собою, тому що одні хочуть створювати, а інші – просто говорити».
Такий скептицизм вказує на фундаментальну розбіжність у стимулах. За словами Кардана, багато традиційних компаній, і навіть нові проєкти, оптимізують процеси для отримання фінансування від протоколів, а не для пошуку реальної відповідності продукту ринковим потребам, що принесло б користь гравцям.
Кардан підсумував:
«Більшість орієнтована на отримання грошей від протоколів; замість того, щоб знайти відповідність продукту ринку, вони просто шукають, від якого протоколу можна отримати більше коштів».
Цей акцент на короткостроковому отриманні фінансової вигоди, а не на довгостроковій розробці продукту, ризикує закріпити за Web3-геймінгом репутацію спекулятивного, а не інноваційного простору.
Відповідальність розробника: довести реальні кейси
Учасники панелі погодилися, що обов’язок демонстрації цінності зрештою лежить на розробниках. Марк Райдон поклав відповідальність безпосередньо на плечі інноваторів.
Райдон заявив:
«Тепер справа за розробниками – знайти справді надійний сценарій використання. Щось на кшталт GTA 6, ймовірно, стане прикладом, який виведе на перший план цінність та варіанти застосування блокчейну в ігровому контексті, але саме вони мають переконати геймерів, що це не просто спроба швидкого заробітку, а дійсно корисна функція».
Інтеграція блокчейну має вирішувати реальну проблему для гравця, а не лише для розробника чи протоколу. Без справжнього, переконливого сценарію використання – такого як справжнє міжпроєктне володіння активами, безпечна торгівля або прозора економічна механіка – Web3-геймінг ризикує сприйматися як постійний пошук спекулятивної вартості, а не як технологічний стрибок уперед.
Практичні перешкоди та питання контролю
Інал Кардан також торкнувся практичних перешкод, що досі обмежують масове впровадження, навіть попри прогрес у технологіях Web3. Технічні та політичні бар’єри залишаються, особливо в мобільних екосистемах:
- Обмеження платформ: Мінідодатки в Telegram та аналогічні платформи не можуть легко продавати цифрові товари через усталені екосистеми, як-от Apple та Google.
- Платіжні бар’єри: Прямі криптовалютні платежі часто не підтримуються.
- Ліміти на торгівлю: Торгівля цифровими товарами всередині мінідодатків все ще є громіздкою або забороненою, що ускладнює залучення звичайних користувачів.
Ці проблемні моменти підкреслюють одну з ключових проблем, порушених на панелі: чому студії Web2 мали б відмовлятися від контролю? Якщо традиційна студія контролює свою платформу, дистрибуцію, економіку та базу гравців, стимул до децентралізації, а отже, до відмови від контролю над монетизацією та зміною правил, є за своєю суттю низьким.
На завершення Кардан застеріг від незбалансованих економічних моделей: «Коли дев’яносто відсотків людей у грі перебувають там лише для того, щоб заробити гроші, система не є стійкою». Здорова, стійка модель покладається на збалансоване поєднання мотивацій: розваги, змагання, творчості та економічної участі.
Прогнози та зміцнення спільної позиції
Панельна дискусія завершилася прогнозами на майбутнє.
- Марк Райдон очікує значного зсуву в бік ігрового контенту, згенерованого штучним інтелектом, глибшої кастомізації для гравців та високоавтоматизованих процесів розробки.
- Інал Кардан вважає, що хоча ШІ домінуватиме в ігровій індустрії загалом, блокчейн стабілізується, залишаючись одним із багатьох напрямів монетизації для мейнстрімних розробників.
Фінальний висновок був очевидним. Блокчейн не є заміною якісного геймплею; це технологія, що розширює можливості володіння та економічної участі.
Однак доти, доки протоколи не припинять гнатися за розподілом грантів, традиційні студії не візьмуть на себе зобов’язання щодо справжньої децентралізації, а розробники не нададуть пріоритет створенню реальної цінності, яка заслуговує на довіру гравців, спільний знаменник між традиційним геймінгом та блокчейном залишатиметься радше прагненням, аніж реальністю. Інновації залежать від команд, готових довести, що блокчейн – це не лише можливість для спекуляцій, а й корисна, невидима функція, що посилює задоволення та радість від гри.
