Бразилія надає емпіричне випробування одній із класичних тез криптоекономіки: цифрові активи не обов’язково зростають тільки за умов дестабілізації традиційного фінансового сектору.
Поточна базова ставка Selic утримується на рівні 15%, що є одним із найвищих показників серед провідних економік світу. Центральний банк Бразилії дотримується надзвичайно жорсткої монетарної політики. Проте за висновками нових досліджень Міжнародного валютного фонду, банківська система країни демонструє стійкість навіть в умовах монетарних обмежень. Кредитний ринок залишається життєздатним, а масштаби проникнення криптовалют зростають незалежно від кон’юнктури традиційного фінансового середовища.
Криптоадопція у Бразилії суперечить традиційній макроекономічній логіці
Через декілька днів після публікації даних COFER за II квартал 2025 року Міжнародний валютний фонд представив окремий аналітичний розбір, присвячений макроекономічній ситуації в Бразилії.
Інституція стверджує: активізація кредитування у країні не є «помилкою монетарної політики» – передача імпульсів з боку ставки зберігає ефективність навіть при високих процентних показниках.
«Дослідження МВФ вказує: остання хвиля кредитної експансії у Бразилії, здійснена попри базову процентну ставку 15%, не є провалом політики. Фінтех-сектор і зростання доходів докорінно змінюють підходи до фінансування. Паралельно, монетарна політика працює відповідно до очікувань», — зазначив МВФ у своєму коментарі.
Обсяги банківського кредитування зросли на 11,5% у 2024 році, водночас ринок корпоративних облігацій збільшився на 30%. При такій динаміці попит на альтернативні фінансові продукти традиційно мав би знижуватися. Якщо слідувати класичним макроекономічним підходам, це створює несприятливий контекст для ринку криптоактивів.
Практика демонструє інакшу картину. У 2025 році криптовалютна активність у Бразилії зросла на 43% у річному вимірі. Це фіксує дедалі більший розрив між інерцією традиційних макроекономічних уявлень і реальними моделями залучення цифрових активів.
Ончейн-система, що працює й досі розвивається
Останній щорічний огляд МВФ відповідно до Статті IV констатує: центральний банк країни чітко дотримується протоколу.
- Жорстка політика транслюється у підвищенні ставок за кредитами,
- Темпи приросту кредитного портфеля сповільнилися,
- Очікування щодо інфляції залишаються під контролем, хоча ризики зберігаються.
Зростання реального доходу, стабільно низький рівень безробіття та активний розвиток фінтех-сегменту підтримали попит на кредитні продукти, незважаючи на вартість залучення капіталу.
Цифрові банки та фінтех-кредитори наразі обслуговують орієнтовно 25% сегменту карткового кредитування, суттєво розширюючи доступ до фінансування без зниження керованості політики.
Криптовалютна експансія розвивається паралельно основному фінансовому сектору — не як опозиція, а як його поступове доповнення.
За даними Mercado Bitcoin — найбільшої цифрової платформи Латинської Америки — основний драйвер зростання в секторі криптовалют у Бразилії припадає на молодіжний інвестиційний сегмент.
Рівень проникнення серед користувачів віком до 24 років збільшився на 56% у річному вимірі. Провідні інструменти — стейблкойни та токенізовані продукти з фіксованим доходом, що відрізняє цю хвилю входження від класичної спекулятивної моделі на альткойнах.
У 2025 році цифрові інструменти з фіксованою дохідністю забезпечили користувачам сумарно приблизно $325 млн виплат. Їхня прибутковість уже конкурує з традиційною моделлю carry trade на локальному ринку з високими ставками.
Загальний обсяг транзакцій із криптоактивами виріс на 43%, а темпи зростання низькоризикових продуктів — на 108%, що свідчить про переорієнтацію ринку від спекуляції до структурованого інвестування.
Середній клас дедалі частіше віддає перевагу стейблкойнам як інструменту захисту портфеля; користувачі із меншими доходами тяжіють до біткойна заради потенціалу вищої дохідності.
На сьогодні біткойн зберігає статус найліквіднішого інструмента на ринку, далі за обсягами йдуть Ethereum і Solana. Орієнтовно 18% приватних інвесторів диверсифікують вкладення, комбінуючи кілька класів криптовалют.
Фіксується відхід від уявлення про те, що розповсюдження цифрових активів зумовлене виключно реакцією на інфляційний тиск, девальвацію чи недосконалість чинної політики.
Традиційні фінанси починають поступатися
Великі фінансові структури адаптують свої стратегії. Приватний банк Itaú Unibanco, найбільший у регіоні, рекомендує тримати 1–3% портфеля у біткойні, трактуючи це не як спекуляцію, а як інструмент диверсифікації та частковий захист від системних ризиків.
У своїх роз’ясненнях банк підкреслює низьку кореляцію біткойна з традиційними активами й глобальну природу цього цифрового засобу збереження вартості. Аналогічну аргументацію дедалі частіше використовують провідні американські керуючі активами.
Паралельно з розширенням Mercado Bitcoin у сегмент токенізованих дохідних і пайових продуктів, включаючи емісію на блокчейні Stellar, спостерігається дедалі більша інтеграція інфраструктури традиційних фінансів з технологічними рішеннями розподілених реєстрів. Межі між традиційними фінансовими інструментами та блокчейном поступово втрачають чіткість.
Досвід Бразилії спростовує припущення, згідно з яким криптовалюти мають попит лише в середовищі макроекономічної нестабільності. Замість цього простежується початок нового етапу впровадження цифрових активів, що обумовлений утилітарністю, доступом до дохідності та можливістю диверсифікації портфеля навіть при ефективній грошово-кредитній політиці.
Подальше розмежування відбуватиметься не стільки навколо інфляційних чи відсоткових ризиків, скільки зосередиться на питаннях приватності, прозорості та контролю над архітектурою фінансових систем. У процесі інтеграції блокчейну у регульовану інфраструктуру змінюється характер дискусій: увага переходить від макроекономічних викликів до проблеми управління й розподілу владних повноважень.
Динаміка криптовалютного сектору в Бразилії не є реакцією на економічну кризу. Вона характеризується як результат зближення традиційних і цифрових фінансових практик, що потенційно визначатиме більш глибокі структурні трансформації у глобальній фінансовій екосистемі.
