Старший радник Білого дому з питань штучного інтелекту та криптовалют Девід Сакс закликав США «оголосити про перемогу та вийти» з війни проти Ірану. Таку позицію він висловив у випуску подкасту All-In від 14 березня, одним із ведучих якого виступає особисто. Це стало першим публічним проявом незгоди представника адміністрації Трампа з моменту початку конфлікту 28 лютого. Його рекомендація: «Зараз слушний момент для того, щоб оголосити про перемогу та залишити зону бойових дій».
Пояснення виходить за межі ідеології — війна перетворилася на пряму загрозу технологічному й криптоекономічному сегменту, розбудова якого і була покладена на Сакса.
Заява Сакса та реакція MAGA
Ця заява стала першим сигналом антивоєнних настроїв у найближчому оточенні Дональда Трампа. Багато прихильників руху MAGA підтримали його саме через обіцянку припинити залучення США до іноземних збройних конфліктів. За кілька днів до коментаря Сакса Трамп наголосив, що США здатні воювати з Іраном «хоч би й вічно». Дана заява викликала помітне невдоволення серед його власного політичного табору.
Варто зауважити, що Сакс не є типовим противником військової інтервенції. Він очолює венчурний фонд Craft Ventures зі статком 3,3 млрд $, а також є інвестором компаній Palantir і SpaceX. Трамп запросив Сакса для розробки нормативної бази у сфері цифрових активів і керівництва політикою зі штучного інтелекту США. Однак нинішній збройний конфлікт ставить під загрозу реалізацію цих ініціатив.
Іран атакував його виборчий округ
11 березня Корпус вартових ісламської революції Ірану (IRGC) оприлюднив перелік із приблизно 30 американських технологічних обʼєктів, назвавши їх «легітимними цілями». У списку – Amazon, Google, Microsoft, Nvidia, IBM, Oracle, Palantir. Локації: Ізраїль, Дубай, Абу-Дабі та інші міста Перської затоки. Іран кваліфікував зміну стратегії як перехід до «інфраструктурної війни».
Ризики були наявними й раніше. В перші дні протистояння іранські військові завдали ударів по дата-центрах AWS в ОАЕ та Бахрейні. Внаслідок атак спостерігалися перебої з хмарними сервісами у всьому регіоні. Для посадовця, що відповідає за домінування США в площині цифрових технологій і ринку токенізованих активів, конфлікт отримав особистий окрас.
Сакс апелював безпосередньо до ринкових очікувань. Дані підтверджують цю логіку. З початком війни біткойн просів до 60 000 $. На цей момент актив відновив рівень у межах 70 000–71 000 $. Барель нафти ненадовго перевищив позначку 118 $ перед поверненням до діапазону 90–100 $.
Криптовалютні платформи виконували функцію реального індикатора геопротистояння. На Hyperliquid обсяги торгівлі безстроковими контрактами на нафту досягли 1,7 млрд $ на добу, що у 250 разів перевищує довоєнний рівень. Уночі й на вихідних, коли традиційні торгові майданчики закривалися, криптовалюти залишалися основним інструментом для спекуляцій на енергоносіях.
Загальна ринкова капіталізація криптоактивів наближається до 2,4 трлн $. Із січня біткойн-ETF фіксують близько 1,3 млрд $ чистого притоку капіталу щомісяця. Кожен крок до зниження напруги запускав нову хвилю зростання.
Фракційна гра
Сакс – особа, тісно пов’язана з Ілоном Маском і віцепрезидентом Джей Ді Вансом. Сам Трамп свого часу визнав, що Ванс «можливо, стриманіше» реагував на ідею перших авіаударів США по Ірану. У межах подкасту Сакс попереджав про вплив на політику групи, «представленої переважно Республіканською партією», яка виступає за ескалацію та зміну режиму.
Безпосередньо для крипторинку це має фундаментальний характер. Законодавча програма, яку напрацьовував Сакс — GENIUS Act, реформа структури ринку цифрових активів і банківська інтеграція токенізованих продуктів — потребує політичної консолідованості та стабільних ринкових умов. Тривалий конфлікт, що загострює розкол у таборі MAGA й підсилює ризик-оф настрій, послаблює ту нормативну архітектуру, задля реалізації якої Сакса було залучено.
Антивоєнна позиція керівника напряму криптоактивів логічно вписується в його професійну місію. Це радше спроба захистити концепцію технологічного домінування, а не відхід від неї.
