Криптоаналітик Алекс Крюйгер заявляє, що більшість токенів спочатку приречені до знецінення через хибний дизайн, відзначаючи, що застаріле регулювання фактично змушує проєкти запускати активи без забезпечення юридично обов’язкових прав для інвесторів.
Його міркування припадають саме на період значного зростання кількості знецінених токенів на крипторинку. Починаючи з 2021 року було «ліквідовано» понад 13,4 млн токенів.
SponsoredАльткойни: чому більшість зазнає краху на сучасному ринку
Згідно з дослідженням CoinGecko, станом на кінець 2025 року 53,2% всіх криптовалют, представлених на GeckoTerminal, втратили функціональність. 11,6 млн токенів стали неліквідними в 2025 році — тобто 86,3% усіх провалів із 2021 року, що свідчить про безпрецедентне прискорення.
Кількість криптопроєктів, що проходять лістинг, збільшилась з майже 428 тис. у 2021 році до 20,2 млн у 2025. З цим зростанням співпадає поступове підвищення частоти провалів: 2 584 невдалих монети у 2021 році, 213 075 — у 2022, 245 049 — у 2023 та 1,38 млн у 2024. Однак динаміка 2025 року перевершила всі попередні періоди.
Певні сегменти демонстрували ще глибшу частку провалів. Зокрема, токени для музики та відео демонстрували частоту знецінення близько 75%. Крюйгер пояснив — каталізаторами стали як регуляторні обмеження, так і особливість архітектури самих токенів.
«Переважна більшість токенів є безвартісними вже на етапі створення — причина в застарілих ї нормативних підходах», — підкреслив він.
У розлогому аналізі Крюйгер зупинився на тому, що застосування Комісією з цінних паперів і бірж США (SEC) тесту Гові та домінування підходу до нагляду, що базується на притягненні до відповідальності, заганяє криптопроєкти у глухий кут. Як контекст: американський регулятор використовує тест Гові для встановлення, чи є певна операція «інвестиційним контрактом» — і тобто цінним папером з погляду відповідних нормативних актів США.
Операція визнається цінним папером за одночасного виконання чотирьох умов:
Sponsored- наявність фінансових вкладень,
- участь у спільному підприємстві,
- очікування отримання прибутку,
- залежність доходу від дій та зусиль інших осіб.
За дотримання всіх умов застосовуються положення про цінні папери США. Щоб уникнути класифікації як цінний папір, команди систематично усували будь-які юридичні права з токенів. Отже, сформовано клас цифрових активів, головною характерною рисою яких стала суто спекулятивна природа, а не наявність прав власності.
Такий підхід призвів до масштабних наслідків: учасники ринку залишилися без договірних чи захисних механізмів, позбавлені правового захисту. Водночас розробники не несуть жодних обов’язкових фінансових чи юридичних зобов’язань перед тими, хто надавав первісне фінансування.
В реальності сформувався вакуум відповідальності. Команди отримують можливість управляти великими трежерісам або припиняти діяльність узагалі, зазвичай уникаючи юридичних чи фінансових наслідків.
«У будь-якому іншому секторі актив без жодних прав і повною непрозорістю розподілу трежері не зміг би залучити жодної інвестиції. У криптоіндустрії — це єдино можливий комплаєнт-допустимий формат для запуску. Результат — десятиліття токенів, дизайн яких спрямований на м’який rug pull», — зазначив він.
Розчаровані утилітарними токенами, що просувалися венчурним капіталом, роздрібні трейдери сфокусувались на мемкойнах — останні відкрито не приховують власної нефункціональності. Як констатує Крюйгер, ця динаміка призвела до різкого зростання спекулятивних і нестабільних ринкових моделей.
«Це лише поглибило проблему: мемкойни є ще спекулятивнішими й менш прозорими, посиливши перехід до агресивної PVP-торгівлі (peer-versus-peer) та zero-sum-стратегій», — резюмував Крюйгер.
На думку Крюйгера, вихід полягає у створенні нового покоління токенів із підтримкою якісного регуляторного супроводу й відповідними юридичними механізмами.
