Згідно з повідомленнями, CME Group та материнська компанія NYSE, Intercontinental Exchange (ICE), тиснуть на американських регуляторів із вимогою посилити нагляд за Hyperliquid, посилаючись на занепокоєння щодо можливих маніпуляцій ринком та ризиків санкцій.
Цей заголовок є індикатором загострення конкуренції між традиційними біржами й децентралізованими платформами нової генерації, які прагнуть перерозподілу ліквідності похідних інструментів і формування глобальної ціни.
CME і NYSE ініціюють нагляд за Hyperliquid на тлі зростання DeFi
У фокусі дискусії — Hyperliquid, високошвидкісна ончейн-платформа для похідних фінансових інструментів з цілодобовим доступом, глибокою ліквідністю та маржинальними безстроковими контрактами.
Динаміка її зростання вже підриває домінування усталених платформ на кшталт CME у криптосегменті та інструментах, що прив’язані до сировинних товарів. Прихильники підкреслюють прозорість і можливість розрахунків через блокчейн, що потенційно мінімізує контрагентський ризик.
Опоненти вказують, що дозвільна архітектура платформи створює передумови для складноідентифікованих практик — таких як spoofing, wash trading або доступ суб’єктів під санкціями.
Фундаментальна структурна різниця
Розповсюджена аналітична помилка полягає у класифікації Hyperliquid як біржі. Біржа — це лише інфраструктура для зіставлення заявок, де плата стягується незалежно від напряму угоди.
Такі майданчики, як CME і NYSE, не беруть на себе ризик ринку. Їхній дохід не пов’язаний із результатами торгової діяльності клієнтів.
Hyperliquid суттєво інакша за своєю суттю. Її модель організована через внутрішнє ядро ліквідності — HLP (Hyperliquidity Provider), що забезпечує залучення капіталу та виконання операцій.
HLP діє як маркетмейкер: керує ліквідаціями, надає кошти у стейблкоїнах USDC до програми Earn, генерує комісійний дохід — тобто часто виступає контрагентом для учасників торгівлі.
Виникає структурна асиметрія: у випадку збитків трейдерів HLP акумулює прибуток, у разі виграшу клієнтів HLP несе збитки. Модель напряму залежить від балансів виграшу/програшу, на відміну від класичних бірж із нейтральною позицією.
За підрахунками фахівців, щомісячно Hyperliquid акумулює близько $65 млн комісій, що екстраполюється до річної суми понад $700 млн.
Відчутна частка цих надходжень спрямовується на викуп токенів HYPE через Assistance Fund. Цей цикл формує самопідсилювальну модель: активність — комісія — викуп — зростання ціни — нова активність. Принципово інша економіка залучення ліквідності, не ідентична традиційним ринкам деривативів.
Ринкові реалії: цілодобова торгівля під тиском запиту
Традиційні фондові майданчики, на відміну від Hyperliquid, продовжують працювати у межах встановлених торгових сесій. Проте, саме цей часовий розрив стає критичним у періоди високої макроекономічної волатильності, оскільки ціноутворення дедалі частіше переміщується на криптовалютні майданчики у моменти закриття традиційних ринків.
Цей тренд акумулює тиск на великовагові структури, спонукаючи їх до модернізації інфраструктури і перегляду часових політик для утримання конкурентної позиції.
Механізми американського нагляду, зокрема CFTC, вже продемонстрували прагнення до посилення контролю за закордонними й децентралізованими платформами деривативів.
Хоча наразі щодо Hyperliquid не публікували офіційних рішень, наявний дискурс чітко артикулює ширший комплекс питань — від стандартів відповідності до захисту інвесторів та фінансової стабільності у permissionless-середовищах.
Подальший розвиток ситуації значною мірою залежатиме від того, чи з’являться окремі регуляторні норми для децентралізованих деривативів, або ж існуючі стандарти ф’ючерсних ринків поширять і на ончейн-платформи.
У цій боротьбі інфраструктура Wall Street та ліквідність DeFi переходять у площину регуляторного порядку денного. Ймовірні сценарії можуть істотно перекроїти глобальну структуру ринку деривативів у найближчій перспективі.
