«З кожним новим ETF, який виходить на ринок, кошти залишаються набагато стабільніше», — за висловом генерального директора Canary Capital Стівена МакКлерга.
Ця ідея є однією з найчіткіших констатацій за підсумками Consensus Hong Kong цього року: епоха довгострокового розміщення капіталу нарешті набула актуальності.
Consensus Hong Kong 2026 (10–12 лютого 2026 року) зібрав 11 000 зареєстрованих учасників зі 122 країн і регіонів у Гонконгському виставковому центрі. Помітну частку аудиторії склало вище керівництво, а також алокатори, оператори та фахівці з побудови інфраструктури.
«Цифрові активи. Інституційний масштаб». Програмний зміст відобразив цю тезу та добре резонував з учасниками на місці. Панелі фокусувалися на впровадженні інституціональних гравців, інфраструктурі стейблкойнів і архітектурі капітальних ринків інтернету. Можна було відзначити й прагнення до поєднання блокчейн-інфраструктури з AI-агентами та робототехнікою, однак і ці дискусії зрештою впиралися в загальну проблему – забезпечення виконання та надійності.
Особливістю першої половини заходу була системна повторюваність дискусій навколо ринкової інфраструктури. Під час Future of Finance Summit, Global Bitcoin Summit та треку Advanced Trading тема масштабованості у Web3 стала ключовою: зрілість інфраструктури під реальний капітал, стійкість систем під навантаженням — ось чого очікує наступний етап.
Ліквідність, м’яке регулювання та домінування наративу США
МакКлерг застосував власний XRP-продукт Canary як приклад явища «стійкішого» капіталу.
«Ми запустили XRP ETF торік, і навіть у найгірші дні зниження ринку ми все одно отримували нові надходження – це свідчить: учасники бачать можливість і купують».
Відповідно, якщо приплив капіталу не припиняється навіть у фазі просадок, структура ринку зазнає фундаментальних змін.
Таке перелаштування зумовило загальну ділову атмосферу цьогорічного Consensus. Воно стало особливо помітним після схвалення SEC спотових Bitcoin ETF у січні 2024 року. Включення знайомого фінансового інструменту дало поштовх структурним трансформаціям.
З розвитком лінійки ETF у США також еволюціонували й інституційні підходи: акцент зміщувався на якість ліквідності, інструменти хеджування стали важливою частиною діалогу, а обговорення ринкової структури посіли центральну позицію замість маргінальної.
Регуляторна тематика регулярно підіймалася у Гонконзі, причому з чітко вираженим відтінком.
МакКлерг окреслив зміни з боку США як суттєві, хоча й не закріплені на рівні повноцінних законів.
«Більшість змін вже реалізовано, але це м’яке регулювання… Це не обов’язково ухвалені закони. Це виконання через розпорядження виконавчої влади та кадрові призначення».
Насправді саме позиціонування та судова практика формують середовище не меншою мірою, ніж формалізоване законодавство.
Такий підхід корелює з динамікою у Вашингтоні з початку 2025 року: виконавчі розпорядження, що визначають національні підходи до цифрових активів, а також зміни у складі SEC зі зрозуміло відкритою позицією до крипторинку.
Результат: ринок сприймається як дедалі структурніший та прогнозованіший. Для інституціонального капіталу саме така передбачуваність є критичною умовою зростання обсягів — про це також дискутували на тематичній панелі «The Regulatory Shift» на сцені Convergence.
Інституційна тривога щодо надійності інфраструктури
Волатильність уже не виглядає чинником, що відлякує серйозних алокаторів. Цьогоріч на заході відчуття було радше протилежне: питання радше у хибних припущеннях стосовно цього.
КОРІ ЛУ, керівник APAC у Douro Labs та лідер з розвитку бізнесу Pyth Network в APAC-регіоні, прокоментував ситуацію наступним чином:
«Інституційні гравці розуміють волатильність. Їх досі непокоїть, чи відповідають інфраструктура й бізнес-моделі крипторинку реальним інституційним стандартам – не просто у рекламних гаслах, а у вимірюваних показниках: хочуть бачити справжній дохід, справжніх клієнтів, справжню відповідність, справжню безвідмовність».
На його думку, стримування обумовлене тим, що багато секторів галузі зовні виглядають масштабними, утім, під тиском інституційних перевірок виявляють нестачу стійкості бізнес-моделі, економічної оправданості та операційної зрілості.
Такий ракурс перегукувався з пріоритетами програмної сітки Consensus. Програма Advanced Trading акцентувала увагу на ліквідності, безпеці, схильності до регуляторних трансформацій, а також впливі кросчейн-рішень та інноваційних протоколів для підвищення прозорості й ефективності ринку.
Складається враження: ознаки «інституційного класу» перестали бути перевагою, перетворившись на базову вимогу для будь-якого проєкту у сфері. Надійність, оперативність реагування на інциденти, підзвітність керування і дотримання комплаєнсу давно не є другорядними.
Тому провайдери інфраструктури, які можуть навести переконливі приклади використання, мають перевагу у професійних діалогах. Наприклад, Pyth Network декларує інтеграцію понад 600 протоколів на більш ніж 100 блокчейнах і тисячі клієнтів цінових фідів, дедалі більша частка яких пов’язана з реальними активами.
Самокастоді, освітній розрив та чому агрегування стає стандартом
Цікаве спостереження Consensus пролунало й від Андрія Федорова, CMO та CBDO STON.fi Dev, в ексклюзивному інтерв’ю BeInCrypto. Він розкрив дилему product-дизайну: команди DeFi або націлені на стрімке зростання користувачів, або дотримуються принципів, життєздатних в умовах високої капіталізації й належної уваги.
«Ми могли б зростати швидше, якби спростили підходи до кастодіальної частини. Але тоді це вже не DeFi-інфраструктура – а просто ще один фінтех-рівень».
Із зростанням обсягу регульованого капіталу у секторі значно підвищуються вимоги до прийнятного зберігання активів, допустимого ризику й належної операційної відповідальності. Підхід із акцентом на самостійне зберігання (self-custody) не завжди є найпростішим з погляду розповсюдження, однак саме на таку інфраструктуру, як засвідчують останні галузеві події, акцентовано увагу розробників.
Федоров також акцентував на нетривіальному чиннику гальмування впровадження:
«Якщо користувач утрачає свою seed-фразу, відновити доступ неможливо. Ми її не зберігаємо й ніколи не зберігали. Але водночас часто отримуємо запити на підтримку, подібно до банку чи централізованої біржі».
На практиці сегмент у подальшому лишається в стадії навчання користувачів – аби ті чітко усвідомлювали, що насправді означає самостійне зберігання активів. Робота із фінансовою грамотністю на цьому етапі корелює з базовими витратами на побудову безкастодіальних систем великого масштабу.
Втім, Федоров запропонував рішення – ширша дистрибуція й агрегація:
«Необхідно спростити можливості для тих, хто не планує занурюватися в технічні деталі. Надавати інструменти через інтеграцію у всі сервіси. А також акумулювати ліквідність одразу з кількох блокчейнів, а не лише одного. Така дорожня карта; далі – питання масштабування».
Цей підхід, до слова, був визначальним і для цьогорічного формату передової торгівлі на Consensus – акцент на міжмережеві рішення та інноваційні протоколи як рушії підвищення ефективності й доступності цифрових активів.
В окремому випадку STON.fi доцільно позначити Omniston. Розробники позиціонують зазначений протокол як платформу для агрегації ліквідності, спроєктовану під TON. Взаємодія із різними джерелами ліквідності реалізується через єдину інтеграцію.
Гонконг вітає інституційний масштаб із запобіжниками
Серед ключових інституційних дискусій заходу домінували теми американських ETF, прецедентів та феномена «м’якого регулювання», визначеного МакКларґом. Натомість Consensus Hong Kong відчутно акцентував локальний наратив, у фокусі якого — намір позиціонувати Гонконг як глобальний центр цифрових активів. Водночас зростання має відбуватися винятково через ліцензування, захист інвесторів і системне управління ризиками.
У своїй вступній промові Джон Лі (Головний виконавчий адміністратор Гонконгу) охарактеризував поточний підхід регіону як «послідовний і стійкий», наголосивши на поступово вибудованій нормативній базі й стратегічному напрямі політики, що має конвертувати потенціал Web3 в реальні результати фінансового ринку.
Практичного виміру концепція набула у виступі Пола Чана (Фінансовий секретар), який окреслив провідні тренди із фокусом на інституціональні сегменти: токенізація реальних активів формується як перехід із proof-of-concept до впровадження; посилюється синергія між TradFi і DeFi (сегмент DeFi водночас стикається із новими регуляторними викликами); наростає інтеграція AI й цифрових активів, включно з концепціями «машинної економіки», де автономні системи взаємодіють на ончейн-рівні.
Подія продемонструвала: інвестиційний капітал окреслив готовність до співпраці за умови прозорих правил, а також чіткої відповідальності посередників.
Стейблкойни та токенізація
Курс Гонконгу на роль «хабу» безпосередньо корелює з запуском діючої регуляторної моделі стейблкойнів. Джон Лі навів як приклад Stablecoins Ordinance і констатував, що HKMA вже розглядає заявки — перший пул ліцензій емітентів стейблкойнів із фіатним забезпеченням очікується «протягом наступного місяця».
Едді Юе, генеральний директор HKMA, у зверненні до законотворців повідомив: перша хвиля ліцензій прогнозовано буде оформлена у березні 2026 року, причому стартово кількість дозволів залишиться обмеженою. Окремо підкреслено важливість застосування інструменту, дотримання принципів AML, суворий контроль резервів і ризиків.
Під час промови Чан деталізував наслідки поточної політики для інституційного ринку. Токенізація фінансових інструментів виходить за межі експериментів – у фокусі практичного запуску: державні облігації, пайові фонди грошового ринку й інші знайомі формати у версії на блокчейні.
Як підтвердження наведені локальні цифри: вже в межах програми токенізованих «зелених» облігацій банки акумулювали понад 14 млрд гонконгських доларів у цифрових активах під кастодіальним зберіганням до кінця 2025 року, а обсяг токенізованих депозитів сягнув 29 млрд гонконгських доларів.
В окремій панельній дискусії щодо токенізації реальних активів (RWA) представники Securitize, Ondo та Kinexys від J.P. Morgan аналізували підходи до інтеграції таких активів у консервативну інституційну палітру. Видно, що кордони традиційних і цифрових класів капіталу невпинно стираються.
З аналізу події формується пропорційно чітке спостереження: платежі, кліринг, випуск у контурі регулятора – саме вони наразі формують основне поле конкурентної боротьби. Навіть у сегменті «машинної економіки» (AI-агенти, автоматизована робототехніка, виконання транзакцій на ланцюгу) обговорення транслювалися до питань регламентованого статусу емітентів, дієвості KYC/AML, аудиту й контролю.
Ризик-апетит повертається, але залишається обмеженим
Інакше кажучи, подальший рух ринку визначає логіка інституційного постачання: конкуренція зводиться до критеріїв відповідності вимогам комплаєнсу, корпоративному управлінню, безвідмовної експлуатації, інцидент-менеджменту, а також здатності моделі функціонувати й поза фазами гарячих циклів.
Два маркери вказують на форматовані орієнтири. У програмних сесіях домінували питання ринкової інфраструктури (ліквідність, безпека, нормативне поле, кросчейн-виконання операцій) та теза про те, що масштабна криптоінфраструктура корпоративного рівня функціонує лише за наявності регуляторної підтримки; ілюстративний приклад – система ліцензування стейблкойнів у Гонконгу.
Ризик-апетит з боку інвесторів формується повторно, але з критичною умовою: інфраструктура повинна лишатися прогнозованою. Лише за цієї умови криптовалюти – інструмент, прозорий для інвестиційних комітетів і спроможний витримати стресові сценарії.
Формат Consensus Miami (5–7 травня 2026 року) транслює продовження фокусу на тематиках стейблкойнів, токенізації, розвитку ринків капіталу та регуляторики. Заплановано окремі формати для біткойна (зокрема видобуток і інституційні стратегії), окремі події Wealth Management Day, Stablecoin University, PitchFest, а також хакатон.
