Доходність 10-річних державних облігацій Японії зросла до 2,32%, що близько до максимуму з 1999 року й перевищує пік під час фінансової кризи 2008 року на 30 базисних пунктів. Доходність 5-річних паперів піднялась до 1,72% — лише на 1 базисний пункт нижче історичного максимуму. Така динаміка обумовлена тим, що нафта Brent торгується вище $113 за барель на тлі триваючого збройного конфлікту в Ірані, а ринок державних облігацій США перебуває під постійним тиском останні тижні.
Проблема не у самій доходності, а у зміні ціноутворення всіх фінансових інструментів, фундамент яких ґрунтувався на припущенні про незмінність цієї ставки.
Система, розроблена для нуля
Фінансова архітектура Японії проєктувалася з акцентом на довгострокові майже нульові ставки — ще з часів обвалу цін на активи у 1990-х роках. Після кризи Банк Японії понад два десятиліття утримував нульові ставки, прагнучи подолати дефляцію і простимулювати економічне зростання.
Структури страхових компаній, пенсійних фондів та балансів банків формувалися з урахуванням постійності цієї парадигми. З підвищенням ставок ринкова вартість старих облігацій із низькою купонною ставкою стрімко знижується — і негативні наслідки вже проявилися. Чотири найбільші страхові компанії Японії вже зафіксували приблизно $60 млрд нереалізованих збитків за внутрішніми портфелями JGB — це у чотири рази більше, ніж минулого року.
Аналітик ринку Ganesh Kompella підкреслює: «Не ставка є кризою. Кризою є зміна оцінювання всіх похідних від неї активів».
Минулого тижня Банк Японії залишив ставку без змін, але риторика змістилася в бік жорсткішої позиції. Губернатор Уеда заявив, що підвищення може відбутися навіть у разі уповільнення зростання, якщо базова інфляція триматиметься. Ринки оцінюють імовірність такого сценарію у квітні на рівні 60%. Аналітики Goldman Sachs Japan прогнозують збереження ставки до липня.
Детермінанти структурного тиску сформувалися ще до початку війни. Бюджетна експансія, ініційована Такаїчі, вже в січні викликала занепокоєння на борговому ринку — тоді прибутковість 40-річних облігацій стрибнула понад 4% за одну сесію. Сучасний геополітичний фактор — війна в Ірані — додав шок енергетичної інфляції, який Японія не здатна оперативно ні поглинути, ні ігнорувати.
Керрі-трейд: світова стратегія на дешевій єні
Більше 90% нафти Японія імпортує з Близького Сходу; зараз через Ормузьку протоку пройшло менше 10% довоєнного обсягу. Така залежність напряму підсилює інфляцію імпорту, примушуючи Банк Японії реагувати жорсткіше навіть на фоні пригніченої економічної динаміки — класична пастка стагфляції.
Прецедент відбувся не в теорії. У серпні 2024 року підвищення ставки Банком Японії зумовило швидкий розворот carry trade (операцій із позиковою японською єною), що спровокувало вилучення із крипторинку $600 млрд: курс біткойна впав до $49 000, чисті обсяги ліквідацій сягнули $1,14 млрд за декілька днів.
Тим часом USDJPY наближається до 160 — позначки, яка змусила Мінфін Японії кілька разів виходити з валютною інтервенцією ще у 2024 році. Японська сторона у понеділок офіційно заявила про «повну готовність до дій» у разі значних змін на валютному ринку. За оцінкою TD Securities, скоординоване втручання США та Японії може знизити пару на 5–6 фігур.
Ризикові активи не можуть залишатися ізольованими
Як зазначив один з учасників ринку: «Японія була якорем глобальної ліквідності. Якщо ставки тут зростають, ціна капіталу зростає усюди. Це ефект не локальний, а системний».
Японські інвестори акумулювали $1,2 трлн у державних облігаціях США — найбільший портфель серед усіх іноземних інвесторів. Швидке зростання внутрішніх ставок притлумлює попит на іноземні папери та провокує додатковий тиск на глобальні дохідності.
За оцінками Morgan Stanley, на ринку досі залишилося близько $500 млрд активних позицій в ен-ка́рі (yen carry). В разі їхнього масового закриття фінансовані дешевою єною активи — акції, облігації ринків, що розвиваються, та криптовалюти — можуть потрапити під хвилю примусових продажів. 30-денна база ф’ючерсів на біткойн вже звузилася зі значень понад 15% на початку 2025 року до близько 5% — сигнал того, що кредитне плече на фінансових ринках, забезпечене carry, згортається. Якщо цей процес прискориться, обсяги вимушеної реалізації активів в акціях, боргових інструментах emerging markets і крипторинку посиляться. Жодна політика цей відтік не зупинить — і горизонт завершення такої турбулентності досі відкритий.
