Ізраїльська влада 20 березня пред’явила обвинувачення резервісту Армії оборони Ізраїлю Разу Коену за передачу засекречених відомостей про протиповітряну систему Iron Dome (Залізний купол) іранській розвідці в обмін на криптовалюту в еквіваленті приблизно $1 000.
Після спільного розслідування, проведеного під час операції «Ревучий лев», підрозділ Лахав 433 поліції та служба безпеки Шін Бет передали справу до Окружного суду Єрусалиму.
Секрети «Залізного куполу» продали Ірану за $1 000 у криптовалюті
Коен, 26 років, служив у підрозділі командування та контролю системи Iron Dome під час обов’язкової служби з 2019 до 2022 року. Як повідомляє видання Times of Israel, він підтримував контакт із куратором з Ірану через месенджер Telegram, починаючи з грудня 2025 року.
Протягом приблизно місяця Коен передав 27 фото та відео, що фіксували процеси ведення вогню, темпи стрільби та процедури приведення до бойової готовності системи. Додатково ним були надані GPS-координати батарей Iron Dome на базах Хацерім і Пальмахім, а також розташування семи авіабаз ВПС Ізраїлю.
Коен самостійно повідомив кураторові про свою роль у збройних силах. Також він передав особисту інформацію про співробітників ізраїльських спецслужб, зокрема охоронця резиденції президента та родича, який є пілотом ВПС.
Пізніше куратор нібито пригрозив Коену розкриттям, розмістивши фото його сестри у профілі Telegram. У лютому 2026 року Коен заблокував контакт і видалив Telegram. Його затримали 1 березня, наступного дня після початку війни з Іраном.
Звинувачення у шпигунстві під час війни передбачають довічне ув’язнення
Коену інкриміновано співпрацю з ворогом у воєнний час, а також передачу відомостей з метою завдання шкоди державній безпеці.
Максимальна санкція за кожною зі статей – довічне позбавлення волі згідно з ізраїльським законодавством.
Це перший офіційно підтверджений випадок шпигунства з боку оператора Iron Dome. За даними ізраїльських органів, за останні два роки десятки громадян країни стикалися з подібними обвинуваченнями, пов’язаними з Іраном; спроби вербування суттєво посилились через соціальні мережі та зашифровані месенджери в умовах збройного конфлікту.
Ця справа наочно демонструє, яким чином іноземні розвідувальні структури застосовують незначні криптовалютні виплати через зашифровані платформи для одержання таємної інформації від військовослужбовців із допуском до державної таємниці.
