Фінансова розвідка Індії (Financial Intelligence Unit, FIU) впровадила посилені нормативні вимоги для криптовалютних платформ, істотно підвищивши стандарти ідентифікації користувачів на загальнонаціональному рівні.
За оновленими правилами ліцензовані криптовалютні біржі зобов’язані здійснювати ідентифікацію клієнтів під час реєстрації через технології live-selfie та геолокаційні дані.
SponsoredІндія: нові стандарти верифікації проти діпфейків та статичних зображень
Сучасний регуляторний підхід FIU виходить за межі стандартних перевірок документів. Біржі мають застосовувати live-selfie верифікацію, що передбачає виконання рухів у реальному часі, наприклад, моргання або поворот голови, для встановлення фактичної присутності користувача. Цей захід спрямовано на протидію використанню статичних зображень або deepfake-технологій з метою обходу контрольних процедур.
Як інформує Times of India, платформи повинні фіксувати при реєстрації координати (широту та довготу), дату, часову мітку та IP-адресу користувача.
«Біржа (RE) має гарантувати, що особа, яка представляє свої дані під час реєстрації, є тією ж самою, що фактично отримує доступ до застосунку й особисто ініціює процес створення акаунта», – йдеться в офіційних рекомендаціях.
Згідно з новими вимогами розширюється й перелік необхідних документів. Окрім надання ідентифікаційного номера PAN, користувач повинен надати другий тип посвідчення особи, наприклад, паспорт, Aadhaar-карту (унікальний ідентифікаційний код, що складається з 12 цифр, присвоюється урядом), або виборче посвідчення.
Додатково, електронна пошта і мобільний номер верифікуються через SMS чи електронний лист із одноразовим паролем (OTP). Метод «penny-drop» — мінімальний банківський переказ (1 рупія), що може підлягати відшкодуванню, — підтверджує володіння зазначеним рахунком.
Користувачі, ідентифіковані як група підвищеного ризику, підпадають під жорсткіший та періодичний контроль. Йдеться про осіб, пов’язаних із податковими гаванями, юрисдикціями з «сірого» чи «чорного» списків FATF, політично значущих осіб (PEPs), а також некомерційні організації.
Для таких учасників оновлення їхніх KYC-даних відбувається раз на пів року. Для решти — один раз на рік. Біржі мають запроваджувати посилену процедуру належної перевірки.
SponsoredРегулятор окремо наголошує на неприпустимості використання інструментів анонімізації транзакцій (зокрема, mixers, tumblers та подібних рішень), що ускладнюють відстеження руху активів. Додатково, FIU «настійно не рекомендує» ICO (первинна пропозиція монет) та ITO (первинна пропозиція токенів).
Згідно з висновками регулятора, такі операції несуть «зростаючі й складні» ризики щодо відмивання коштів і фінансування терористичної діяльності. Вони сприймаються як такі, що не мають обґрунтованої економічної доцільності.
Жорсткий податковий режим спричиняє відтік користувачів на офшорні платформи
Крім нормативного посилення, в Індії криптоприбутки оподатковуються за сталою ставкою 30%. Кожна транзакція зазнає додаткового утримання податку у джерела (TDS) у розмірі 1%. Фахові аналітики відзначають, що подібний податковий режим демотивує локальних інвесторів, формуючи схильність до переміщення операцій на закордонні платформи.
«Якщо підсумувати коротко — податковий режим, запроваджений і виконуваний із різною якістю по галузі, стимулює міграцію користувачів та ліквідності на іноземні платформи», – йдеться у галузевому огляді.
Згідно з підрахунками авторів, індійські користувачі здійснили протягом жовтня 2024 – жовтня 2025 року торговельні операції на зовнішніх біржах на суму близько ₹4 87 799 крор, що еквівалентно приблизно $54,1 млрд.
Роком раніше аналогічний показник торгів індійських резидентів на закордонних майданчиках сягав ₹2 63 406 крор ($29,2 млрд). Таким чином, динаміка становить +85% у річному вимірі.
Зазначено, що 91,5% криптовалютного трейдингу громадян Індії виконується вже на зовнішніх біржах, і лише 8,5% — на зареєстрованих у країні платформах.
«Обсяг несплаченого TDS із жовтня 2024 року становить ₹4 877 крор. З моменту впровадження норми ця сума зросла до ₹11 000 крор», — наголошують аналітики. «Що стосується виведення капіталу й втрати податкових надходжень: орієнтовно бюджет недоотримав близько ₹36 000 крор із часу встановлення 30% податку».
Посилення процедур і обтяжливе податкове навантаження утворюють додаткові бар’єри для розвитку крипторинку в Індії. Оновлені KYC-вимоги дають змогу підвищити контроль і мінімізувати ризики незаконної діяльності, однак податковий тиск провокує переміщення трейдерів закордон й обмежує бюджетні надходження. Баланс між нормативним регулюванням і збереженням локальної активності залишається невизначеним — технологічна індустрія стоїть перед стратегічним вибором точок росту й обмежень.
