У 2025 році криптовалютна індустрія перейшла до нової фази, що характеризується стрімким зростанням інституційної участі. Після років обережності та скептицизму великі компанії тепер спрямовують значний капітал у цифрові активи.
Які чинники спонукали інституції звернути увагу на галузь, яку вони раніше свідомо оминали? BeInCrypto обговорив рушійні сили цієї трансформації з Айшварі Гуптою, глобальним керівником напряму платежів та реальних активів у Polygon Labs. Гупта аналізує причини домінування інституційних капіталовкладень на ринку та наслідки цієї зміни.
Домінування інституційного капіталу
Гупта зазначив, що на інституційних інвесторів зараз припадає приблизно 95% криптовалютних надходжень. Водночас частка роздрібних учасників ринку скоротилася до 5–6%. Ця інверсія знаменує перехід від циклів, що керувалися ажіотажем та роздрібними інвесторами, до ринку, який дедалі більше формується за принципами структурованого фінансування.
Великі керуючі компанії, серед яких BlackRock, Apollo та Hamilton Lane, почали виділяти близько 1–2% своїх портфелів на криптовалютні активи, запроваджуючи ETF та пілотні проєкти з токенізованими інвестиційними продуктами на блокчейні.
За словами Гупти, зміни відбулися не стільки в настроях Волл-стріт, скільки в інфраструктурі, яка тепер підтримує інституційну діяльність. Як приклад він навів Polygon:
«Партнерства з JPMorgan для реалізації торгової операції у сфері DeFi (децентралізовані фінанси) під егідою Валютного управління Сінгапуру, з Ondo для токенізованих казначейських зобов’язань та з AMINA Bank для регульованого стейкінгу продемонстрували, що механізми, які лежать в основі DeFi, здатні підтримувати й глобальні фінанси. Масштабованість та низька вартість транзакцій дозволили традиційним фінансовим інститутам (TradFi) визнати публічні блокчейни придатними для використання. Інституціям більше не потрібно експериментувати в ізольованих середовищах – вони можуть здійснювати операції у перевіреній, сумісній з Ethereum публічній мережі, що відповідає вимогам аудиторів та регуляторів».
Гупта уточнив, що інституції входять у криптовалютний простір із двох основних напрямів: пошук дохідності та диверсифікації, а також прагнення до операційної ефективності. Перша хвиля була зосереджена на отриманні прибутків, номінованих у доларах, через такі продукти, як токенізовані казначейські зобов’язання та стейкінг під управлінням банків. Це забезпечило звичну та відповідну нормативним вимогам структуру для генерації доходу.
Друга хвиля, за його поясненням, зумовлена підвищенням ефективності, яке може забезпечити блокчейн. Прискорені розрахунки, спільна ліквідність та програмовані активи спонукали великі фінансові мережі й фінтех-компанії до експериментів з токенізованими структурами фондів та ончейн-переказами.
Причини відтоку роздрібних інвесторів
Керівник також акцентував на причинах відтоку роздрібних інвесторів. Він підкреслив, що вони залишили ринок переважно через збитки, пов’язані зі спекулятивними циклами мемкойнів, та через нереалістичні очікування прибутку. Ця ерозія довіри, за його словами, витіснила багатьох дрібніших інвесторів на узбіччя ринку. Проте він не вважає цей відхід постійним чи структурним.
«Значно більша кількість структурованих та регульованих продуктів зможе завоювати їхню довіру, що дозволить їм повернутися на ринок», – повідомив Гупта в коментарі для BeInCrypto.
Тим не менш, зростання інституційної участі викликало занепокоєння щодо потенційного розмивання етосу децентралізації криптовалют. Гупта стверджує, що зрілість та децентралізація не є взаємовиключними, якщо в основі залишаються публічні, відкриті мережі.
На його думку, децентралізація опиняється під загрозою лише тоді, коли мережі жертвують відкритістю, а не коли на ринок приходять нові учасники.
«Коли інфраструктура будується на публічних засадах, а не в закритих екосистемах, інституційне впровадження не стільки централізує криптовалюти, скільки легітимізує їх… Традиційні фінанси не захоплюють криптосферу, а радше переходять в ончейн – це не поглинання та капітуляція, а злиття інфраструктур, де блокчейни, що підтримують DeFi та NFT (невзаємозамінний токен), також розміщують казначейські зобов’язання, ETF та інституційний стейкінг», – зауважив він.
На запитання, чи може домінування інституцій сповільнити інновації через пріоритетність відповідності нормам над експериментами, Гупта визнав наявність певного протиріччя. Проте він висловив думку, що в кінцевому підсумку це може принести користь сектору.
«Підхід „рухайся швидко і ламай стереотипи“ породив значну креативність, але також призвів до величезних збитків та ворожого ставлення з боку регуляторів. Так, інституції діють повільно, з великою увагою до нормативної відповідності, і це може обмежувати творчий процес, але за правильного підходу це не обов’язково знищує інновації. Навпаки, це може стимулювати їхній розвиток, змушуючи розробників розглядати дотримання норм як спосіб сприяння інноваціям, інтегруючи його з самого початку. Прогрес може бути повільнішим, але він буде більш стійким та масштабованим», – прокоментував керівник.
Зміна ринкової парадигми
Заглядаючи в майбутнє, Гупта зазначив, що зростання інституційної участі не слід розглядати як «захоплення» криптовалютної сфери Волл-стріт, а скоріше як її приєднання до дедалі багатограннішої екосистеми.
«Ринок тепер функціонує на основі ліквідності інституційного рівня, яка є менш динамічною, орієнтованою на дохідність та більш керованою з погляду ризиків. Більше не спостерігається домінування роздрібних трейдерів, які керуються ажіотажем та FOMO (страх упустити можливість) на централізованих біржах, як у 2017 році. Емоційної торгівлі стало менше. Волатильність знижуватиметься в міру того, як капітал переміщуватиметься від спекуляцій до довгострокової генерації доходу. Наратив змінився: криптовалюти все частіше розглядаються як фінансова інфраструктура, а не як клас активів», – зазначив він.
Він очікує на значне розширення токенізації реальних активів (RWA) та поступове підвищення стабільності ринку, оскільки торгова активність стає більш дисциплінованою та менш спекулятивною. Посилення регуляторної інтеграції, додав він, також є ймовірним, оскільки традиційні фінансові гравці продовжують розробляти ончейн-стратегії.
Гупта прогнозує подальше зростання інституційного стейкінгу та мереж, що генерують дохід, оскільки регульовані організації досліджують відповідні нормам способи участі в ончейн-дохідності. Водночас, на його думку, центральним питанням стане інтероперабельність: інструменти публічних блокчейнів, що забезпечують безперешкодне переміщення активів між різними rollups (рішення для масштабування), набуватимуть ваги в міру того, як інституції розширюватимуть свою діяльність.
