Центральний банк Ірану здійснив приховану купівлю стейблкойнів USDT компанії Tether на суму понад $500 млн на тлі загострення валютної кризи в країні, згідно з новою аналітикою фірми Elliptic, що спеціалізується на криптографічній безпеці.
Ці транзакції свідчать про спроби державного рівня стабілізувати обвал національної валюти – ріала – та забезпечити продовження зовнішньоекономічних операцій в обхід міжнародної банківської інфраструктури.
Криза ріалу Ірану: пояснення
Аналітики Elliptic заявили, що ними ідентифіковано мережу криптовалютних гаманців, контрольованих Центральним банком Ірану (CBI), на яких протягом 2025 року накопичено щонайменше $507 млн у USDT.
SponsoredОприлюднене значення є мінімальним, оскільки враховано лише адреси, які аналітики змогли віднести до регулятора з високим ступенем достовірності.
Валютна криза в Ірані суттєво поглибилася за рік: на вільному ринку ріал досяг мінімальних історичних значень щодо долара.
До початку 2026 року курс обміну погіршився настільки, що купівельна спроможність ріала фактично була знівельована, що спровокувало громадське невдоволення та масову паніку серед власників активів.
Ріал формально не знецінився до «нуля», однак темпи знецінення зробили його практично беззмістовним для збереження капіталу й транскордонних розрахунків.
Система множинних валютних курсів, хронічна інфляція та втрата довіри спонукали корпоративний сектор і населення шукати альтернативи у вигляді долара, золота або криптовалютних стабільних активів.
Чинник санкцій додатково посилив напругу. Відсутність доступу до розрахунків у доларах і закриття каналів кореспондентського банкінгу унеможливили використання валютних резервів, навіть за наявності доходів від експорту нафти.
Elliptic відстежує купівлі USDT до 2025 року
На цьому тлі Elliptic отримала доступ до внутрішньої документації, в якій відображено дві угоди купівлі USDT Центральним банком у квітні та травні 2025 року за дирхами ОАЕ (AED). Ці транзакції припали на період посилення тиску на ріал та нових спалахів валютної турбулентності.
З використанням цих матеріалів Elliptic змогла деталізувати систему гаманців Центрального банку. Аналітика підтвердила планомірне нарощування резерву стейблкойнів замість фрагментарної криптоактивності.
Ранні акценти на внутрішніх біржах
До середини 2025 року переважна частка централізованого USDT надходила на біржу Nobitex, яка є найбільшою криптоплатформою Ірану. Там USDT міг слугувати інструментом ліквідності: його конвертували у ріали, обмінювали на інші цифрові активи або акумулювали.
Подібна практика свідчить про використання біржі як внутрішнього каналу швидкої ліквідності. Стейблкойн виконував роль альтернативного доларового резерву з можливістю обміну на місцеву валюту при необхідності.
SponsoredОднак така модель містила системні ризики та залежність від окремих провайдерів.
Зміни стратегії після великого зламу
У червні 2025 року відбулась разюча трансформація потоків: Elliptic зафіксувала перенаправлення USDT з Nobitex на кросчейн-мости з подальшою міграцією між TRON та Ethereum.
Далі кошти конвертувалися на децентралізованих торгових платформах, переводились між блокчейнами, а також прямували до централізованих сервісів. Весь цей ланцюжок операцій повторювався до кінця 2025 року.
Зміна маршруту була реакцією на злам Nobitex 18 червня 2025 року. Унаслідок атаки, що приписується угрупованню Gonjeshke Darande з Ізраїлю, було виведено активів на $90 млн.
Sponsored SponsoredХакери публічно звинуватили біржу у сприянні ухиленню від санкцій та заявили про знищення викраденого криптовалютного пулу.
Заяви на місцях підвищують ризики для безпеки даних
Іранські інформаційні ресурси зазначають про зріст інтересу до практик центрального банку у сфері операцій із криптоактивами.
Підприємець Бабак Занджані повідомив, що центральний банк придбав USDT для стабілізації валютного ринку та переказав ці цифрові активи на гаманці, які пов’язані з національною дочірньою структурою в сфері банківських технологій.
«Проблематичним аспектом є те, що кожна адреса гаманця, на яку ми переводили Tether, за короткий період або ставала доступною для ворожих мереж, або потрапляла до списків блокування й конфіскації з боку ізраїльських структур. Виникає фундаментальне питання: чи має місце витік інформації в самому центральному банку, чи, можливо, ізраїльські спецслужби приховано моніторять його внутрішню організацію та операційні механізми?» – зазначив Бабак Занджані.
Занджані стверджує, що адреси гаманців фактично одразу ставали відомими третім сторонам та оперативно вносилися до санкційних списків, що створює основу для застережень щодо порушення інформаційної безпеки у структурах із підвищеним регуляторним контролем.
Незважаючи на відсутність доказів, ці твердження посилили суспільний тиск з вимогою підвищення прозорості у взаємодії центрального банку з технологічними підрядниками.
