Професор Цзян, пекинський викладач і коментатор, чия стара лекція про повернення Трампа та війну США з Іраном нещодавно набула вірусної популярності, раніше висловлював і низку окремих тез щодо біткойна.
Цзян Сюецін викладає в Пекіні, має диплом Єльського університету, а свою аудиторію вибудував завдяки платформі «Predictive History». Його впізнаваність різко зросла після того, як медіа звернулися до його давніх прогнозів щодо війни з Іраном на тлі сучасної ескалації конфлікту.
Ця нова увага привернула інтерес також до однієї з його найбільш резонансних гіпотез: біткойн нібито не є «низовою» розробкою, а результат діяльності Пентагону для цілей нагляду і фінансування закритих операцій.
Біткойн: від прогнозів щодо Ірану до фінансового шторму
У записі багаторічної давності Цзян стверджує, що біткойн є «конструктом американських військових з Пентагону».
Далі він розвиває думку: «Біткойн спроєктований як найефективніша технологія спостереження», та згодом називає його «наймасштабнішим обманом сучасності».
Аргументація спирається на чотири аспекти. По-перше, анонімність походження біткойна – на думку Цзяна, це ставить питання: хто реально мав ресурси, потужності серверів, технічну експертизу для такої розробки?
По-друге, він посилається на роль DARPA у зародженні інтернету як прецедент – американські військові систематично «інтегрують» інноваційні технології у цивільне середовище.
Третій пункт – відкритість реєстру біткойна, яка, за його словами, ідеально підходить для відстеження економічної поведінки. Остання складова стосується твердження, що ЦРУ має змогу використовувати біткойн для фінансування прихованих операцій по всьому світу.
Біткойн: де приземляється теорія професора Цзян
Частина міркувань Цзяна дійсно перегукується з окремими історичними фактами: DARPA відіграла фундаментальну роль у запуску ARPANET, з якої потім виріс сучасний Інтернет.
Проте цей зв’язок не підтверджує висновків щодо біткойна.
Першоджерело – white paper біткойна, опубліковане 2008 року під псевдонімом Сатоші Накамото, детально описує peer-to-peer систему для розрахунків, позбавлену залежності від «надійної третьої сторони».
Жодних фактів щодо причетності DARPA, Пентагону чи ЦРУ до створення біткойна не зафіксовано у відкритих джерелах.
Цзян розставляє акценти інакше. У відео він закликає до переосмислення: «Хто витратив ресурси й час на розробку блокчейна? Хто фінансував інфраструктуру серверів? У кого є відповідний рівень обізнаності у технологіях?»
Аргумент щодо тотального контролю суперечливий. Біткойн за замовчуванням не гарантує приватності. Його блокчейн є публічним, що дійсно використовується у фінансових розслідуваннях – і ця прозорість вже неодноразово давала змогу відстежити походження криптоактивів.
Саме тому правоохоронні органи і профільні форензик-компанії здатні аналізувати переміщення цифрових активів між гаманцями.
Проте вказане не доводить створення біткойна як цільового пентагонівського інструмента нагляду.
Аргумент Вінклвоссів виявився недостатньо переконливим
Окремий блок аргументів – посилання на великі закупівлі біткойна братами Вінклвосс після їхньої мирової угоди з Facebook, як нібито підтвердження того, що «інсайдери розуміли цілісну картину».
Цзян описує їхню інвестицію як підозрілу і риторично запитує: «Хто готовий витратити буквально кожен цент на одну-єдину інвестицію?»
Це твердження явно натякає радше на припущення, аніж на доведений факт. Ризикована інвестиційна стратегія не є автоматично доказом обізнаності щодо конспірологічних державних сценаріїв. Вона, скоріше, свідчить або про глибоку впевненість, або про високий рівень толерантності до ризику.
Контекст має значення: концепція Цзяна щодо біткойна тримається переважно не на доказах, а на ланцюжках інтерпретацій і сумнівів.
Ставиться резонне питання: кому вигідна публічна фінансова мережа? Але фінальний висновок автора залишається недоведеною гіпотезою, а не перевіреним фактом.
Відокремлення фактів від думок
Популярність Цзяна у соцмережах навіяна далеко не сферою криптовалют – причиною слугує нинішній ажіотаж навколо його зовнішньополітичних прогнозів та увага до поточної іранської тематики.
Його інтерпретації щодо походження та цільового призначення біткойна складно сприймати зафіксованою реальністю – радше, це класичний приклад побудови теорії змови, аніж експертний аналіз або верифіковане тлумачення природи біткойна.
