Центральний банк Казахстану розглядає план інвестування до $300 млн у криптовалютні активи.
28 листопада 2025 року голова Національного банку Казахстану Тимур Сулейменов заявив, що фінансова установа може спрямувати кошти з Національного фонду та своїх золотовалютних резервів на інвестиції в криптовалюти.
Центральний банк Казахстану оцінює терміни криптоплану
Водночас він наголосив, що повний обсяг коштів може бути не задіяний.
«На першому етапі ми управлятимемо золотовалютними резервами. Це ті ж самі гроші, якими необхідно управляти. Частина з них – у золоті, частина – у цінних паперах. У межах цього портфеля вже створено окремий, орієнтований на інвестиції у високотехнологічні акції та інші фінансові інструменти, пов’язані з цифровими фінансовими активами. Суми становлять до $300 млн. Це не означає, що ми вже інвестували $300 млн; ми можемо обмежитися $50 млн, $100 млн або $250 млн», – як цитують його слова.
Водночас він зауважив, що нещодавній відкат на ринках цифрових активів зробив вибір часу для будь-якого розподілу капіталу менш визначеним. Справді, ціна біткоіна знизилася більш ніж на 17% протягом останнього місяця на тлі ширшої ринкової волатильності.
З огляду на це він заявив, що центральний банк має намір дочекатися стабілізації умов, перш ніж виділяти кошти в цей сектор.
«Ми не будемо ухвалювати жодних рішень без ретельного аналізу. Ми аналізуємо. Ми не будемо поспішати з цими рішеннями, доки не з’являться хороші інвестиційні можливості. Після поточного спаду всіх цифрових, фінансових і криптоактивів нам потрібно дати ситуації стабілізуватися, перш ніж ухвалювати інвестиційні рішення», – пояснив він.
Ця ініціатива є частиною ширшого розширення портфеля золотовалютних резервів центрального банку.
Національний банк Казахстану планує диверсифікувати свої активи, які наразі значною мірою складаються із золота та цінних паперів, шляхом додавання акцій високотехнологічних компаній та фінансових інструментів, пов’язаних із цифровими активами.
Сулейменов уточнив, що джерелом інвестицій слугуватимуть золотовалютні резерви банку, а не кошти Національного фонду.
Обговорення відбуваються майже через три місяці після того, як президент Токаєв доручив створити стратегічний державний резерв цифрових активів. Пресслужба президента заявила, що резерв має бути орієнтований на криптовалютні ринки з урахуванням «сучасних реалій».
Відтоді Казахстан увійшов до простору резервів цифрових активів через свій фонд Alem Crypto Fund. Країна, в рамках партнерства з Binance, придбала токени BNB.
Розгляд цього питання Казахстаном відповідає ширшій тенденції серед деяких суверенних інституцій, зокрема й у Сполучених Штатах, до тестування або накопичення цифрових активів.
Раніше цього місяця Національний банк Чехії придбав цифрові активи на суму $1 млн для тестового портфеля, до якого увійшли біткоін та неназваний стейблкойн.
У сукупності ці кроки свідчать, що уряди все частіше розглядають цифрові активи як життєздатний інструмент для диверсифікації резервів.
