Спільне повідомлення Китаю від 6 лютого — заборона несанкціонованих стейблкойнів, прив’язаних до юаня, класифікація більшості процесів токенізації RWA як незаконних і підтвердження загальної заборони на криптовалютну діяльність — фактично не викликало суттєвої реакції на ринку. За оцінкою Джейсона Аткінса, директора з комерційних питань у компанії Auros (Гонконг), відсутність помітного відгуку є найбільш показовим сигналом у цій ситуації.
Ринок переважно заклав у ціноутворення багаторічну політику Пекіна щодо децентралізованих цифрових активів після численних заборон і повторних заяв про ті самі регуляторні обмеження. Відтак справжній фокус змістився до конкретних сигналів, що закладені у змісті цього оголошення.
RWA: випереджаючи тренд
Справжня новація повідомлення від лютого полягає у чіткому згадуванні токенізації RWA – це вперше китайські регулятори прямо окреслили цей сектор. Дехто розцінив це як підвищення рівня суворості політики. Водночас, на думку Аткінса, йдеться радше про черговий етап систематизації регуляторних підходів.
Логіка його аргументації наступна: Пекін свого часу дозволив індустрії майнінгу біткойна розвинутися до системного рівня, перш ніж у 2021 році оголосити про її заборону. У підсумку регуляторам довелося латати наслідки, які вже вкоренилися в економіку. З огляду на стрімко зростаючу глобальну популярність RWA, нині Китай, очевидно, прагне уникнути повторення цієї помилки. Окреслюючи токенізацію офіційно, регулятори сигналізують: вона — потенційний ризик для системи контролю за капіталом ще до того, як стане реальною загрозою. Це швидша і менш контрольована міграція активів, що суперечить ключовим засадам фінансової архітектури держави.
Це не означає, що найближчим часом з’явиться окремий регуляторний режим для RWA. Однак сигнал чіткий: Пекін відтепер приділяє цій темі значно більше уваги, ніж раніше.
«Майнінг біткойна на материковому Китаї, ймовірно, виник стихійно — його масштаби регуляторам навіть не були очевидні до певного моменту», — коментує Аткінс. «Включення RWA — ознака того, що тепер держава прагне постійно орієнтуватися в новітніх викликах і регулювати їх ще до масового поширення».
Стейблкойни, Гонконг та інфраструктурний аргумент
Певний відтінок у повідомленні, на який звернули увагу аналітики: вперше стейблкойни винесено за межі визначення «віртуальної валюти», зафіксувавши їх як інструменти, що виконують «частину функцій фіатних грошей». Деякі спостерігачі трактують це як акуратний натяк: банки з переважаючим фондованим капіталом із КНР у Гонконгу потенційно зможуть подавати заявки на отримання ліцензій на стейблкойни у межах нового регуляторного поля цього автономного регіону.
На думку Аткінса, така версія виглядає переконливою, хоча часові горизонти залишаються тривалими. Йдеться не про технологічні інновації, а про інфраструктуру. Доведена ефективність стейблкойнів у процесах розрахунків і платежів трансформує їх у засіб оптимізації банківських послуг, а не конкуренцію для існуючої системи. Саме в такій площині регулятори готові до діалогу. Першими учасниками пісочниці Гонконгу стануть криптовалютні стартапи, зазначає він, однак банки підключаться, коли механізм дозріє, а ризиковий профіль стане прийнятним для традиційних фінансових установ.
Щодо перспектив китайських технологічних корпорацій, які вже тестували запуски стейблкойнів у Гонконзі (допоки не отримали прямої вказівки призупинити активність), Аткінс відверто визнає: межі дозволеного визначаються закритими контактами між Пекіном і адміністрацією міста. «Ми читаємо саме те, що вони хочуть нам показати», — резюмує він.
Діджиталізація $ непомітно охоплює світ
Найгостріший фрагмент аналізу Аткінса стосується не заборони, а обмежень, що фактично не підлягають контролю. На його думку, ухвалення у США закону GENIUS Act призвело до того, що глобальна економіка наблизилася до моделі, де цифрові транзакції — як і операції у фізичному світі — дедалі частіше здійснюються через доларові інфраструктурні механізми. Кожна купівля стейблкойна, прив’язаного до долара, по суті означає додатковий попит на державні облігації США.
У 2013 році Китай був найбільшим іноземним тримачем облігацій США — понад $1,3 трлн. Останнє десятиріччя тривало поступове скорочення портфеля: зараз він становить приблизно $680 млрд, і КНР поступилася позиціями Японії та Великій Британії.
Однак розпродаж облігацій — це усвідомлене рішення, тоді як за умов органічного й неконтрольованого зростання обігу стейблкойнів вибір зникає. Попит на боргові інструменти США стає побічним ефектом щоденних цифрових операцій — і це лежить поза межами компетенції будь-якого окремого уряду.
«Можна накласти заборону», — зазначає Аткінс. — «Але як це реально зупинити?»
Актуальне питання для крипторинку
Фінальний акцент у коментарі Аткінса має універсальний вимір: навіть у разі прийняття нових нормативних актів щодо стейблкойнів чи запуску пілотних проєктів токенізації у різних юрисдикціях світова регуляторика досі майже не висвітлює питання — хто саме забезпечуватиме ліквідність таких інструментів.
Онрампи, оффрампи, цінова стабільність, мінімізація прослизання — жоден із цих атрибутів не формується без діяльності маркет-мейкерів за адекватної системи стимулів. Регулювання відчиняє двері, однак ліквідність — саме той фактор, який перетворює цей прохід на реальну можливість.
«Без ліквідності нічого не працює. Як би привабливо це не виглядало», — резюмує він.
Варто підкреслити, що Аткінс висловлюється як директор з комерційних питань у маркет-мейкерській компанії, яка має безпосередню комерційну зацікавленість у своїй аргументації. Проте сама сутність тези лишається актуальною незалежно від її джерела: якщо учасники ринку не забезпечують двосторонні котирування, волатильність зростає, спреди розширюються, а модель стабільного та доступного ринку, яку регулятори намагаються вибудувати — чи то у Гонконгу, чи у Вашингтоні, чи в перспективі в Пекіні — перетворюється на концептуально нездійсненний проєкт.
Китайський регулятор може проігнорувати цю об’єктивну засаду фінансів або спробувати збудувати обхідну модель за допомогою централізованої державної інфраструктури. Однак основні процеси функціонування будь-якої екосистеми стейблкойнів — уявної чи справжньої — проходять через компанії на кшталт Auros незалежно від волі або вподобань Пекіна.
Джейсон Аткінс обіймає посаду директора з комерційних питань у компанії Auros — криптовалютній алгоритмічній трейдинговій групі з офісами в Гонконзі і Нью-Йорку. Інтерв’ю проведено 5 березня 2026 року.
