Аргентинські фінтех-компанії позитивно сприйняли перспективу, за якої вперше працівники мали б можливість отримувати заробітну плату на віртуальні гаманці. Однак законодавці вилучили цю норму — крок, який широке коло аналітиків розглядає як такий, що сприяє інтересам класичних банківських установ.
Під час обговорення законопроєкту для забезпечення ширшої підтримки, партія президента Хавʼєра Мілея погодилася виключити відповідну статтю — попри соціологічні опитування, які фіксують стійку перевагу ринку до свободи обирати, куди саме зараховується заробітна плата.
SponsoredНедовіра до банків стимулює зростання використання гаманців
Чинне аргентинське законодавство вимагає, щоб заробітна плата надходила на традиційні банківські рахунки. Незважаючи на цю вимогу, поширення цифрових гаманців в Аргентині суттєво зросло за останні десятиліття.
Зокрема, цьому сприяє обмежена інклюзія класичних банківських сервісів. Згідно з опитуванням Центрального банку за 2022 рік, лише 47% населення мали банківський рахунок — розрив зумовлений системною недовірою до традиційної банківської системи.
Декілька десятиліть фінансової нестабільності, включаючи заморожування депозитів під час «corralito» у 2001 році, стійку інфляцію та постійні обмеження на доступ до коштів, суттєво підточили довіру до банків і пришвидшили перехід до готівки та накопичень у доларах США.
Відповіддю на ці виклики стали цифрові гаманці, керовані фінтех-компаніями, які працюють через платіжні сервіси небанківського сектору, розширивши доступ до фінпослуг на території держави.
Платформи на кшталт Mercado Pago, Modo, Ualá та Lemon увійшли до переліку найпоширеніших майданчиків. Для багатьох осіб, які не мають банківських рахунків, ці сервіси стали першою точкою входу до формального цифрового фінансового простору.
Саме тому лідери фінтех-сектору підтримували ідею дозволу на зарахування заробітної плати безпосередньо на віртуальні гаманці. Проте відповідна норма була вилучена із законопроєкту щодо трудової реформи ще до початку її розгляду в Конгресі.
Sponsored«Виключення статті 35 з трудової реформи позбавило аргентинців можливості самостійно обирати, куди отримувати заробітну плату. На практиці чинний порядок продовжив зобовʼязання здійснювати виплати лише через традиційні банки, під тиском галузі.
Однак суспільний вибір очевидний: майже 75% переказів в Аргентині здійснюються через CVU — цифрові гаманці. Миліони людей змушені отримувати кошти через банки лише через норму закону, але одразу переводять їх у фінтех заради кращих рішень, нижчих видатків і вищої дохідності», — прокоментував Maximiliano Raimondi, фінансовий директор Lemon, для BeInCrypto.
Політичний компроміс на користь банків
Об’єднання банків цього тижня активізували лобістську діяльність — до ключових сенаторів надійшли офіційні листи з викладенням заперечень щодо дозволу на зарахування заробітної плати в цифрові гаманці.
У відкритих заявах представники банків вказали на відсутність належного регулювання у фінтех-сервісів, висловили занепокоєння потенційними системними ризиками та ймовірністю посилення фінансового виключення.
«Фінтех-гаманці не мають регуляторної, наглядової чи пруденційної рамки, еквівалентної банківській системі. Їх запровадження створить юридичні, фінансові, майнові та системні ризики, які прямо позначаться на добробуті працівників і функціонуванні всієї фінансової системи», — йдеться у коментарі Banco Provincia, одного з провідних банків Аргентини.
Фінтех-організації виступили із спростуванням подібних тверджень.
«Усі постачальники платіжних сервісів (PSP) підпорядковані та перебувають під наглядом Центрального банку Аргентини (BCRA), — наголошує фінансовий директор Lemon Maximiliano Raimondi. — Цифрові гаманці стали воротами до фінансових сервісів для мільйонів громадян, які змогли відкрити віртуальний рахунок без зусиль і оплати, отримати доступ до ефективніших фінансових рішень».
Дослідження консалтингової компанії Isonomía продемонструвало: 9 із 10 аргентинців прагнуть самостійно обирати місце зарахування заробітної плати. Перевага ще відчутніша серед самозайнятих і тих, хто працює в неформальному секторі. Звіт також фіксує: 75% громадян повсякденно користуються цифровими гаманцями.
Результат — банківське лобі виявилося впливовішим ще до голосування в Сенаті. За інформацією ЗМІ, уряд вилучив норму, аби уникнути напруження у відносинах із банками й підвищити ймовірність остаточного затвердження законопроєкту.
