Пітер Шифф ініціював дискусію з Чанпеном Чжао (CZ) в рамках заходу Binance Blockchain Week, висловивши сумніви щодо спроможності біткоіна генерувати реальну економічну вартість.
Під час виступу, опонуючи Чанпену Чжао, Шифф висунув тезу, згідно з якою біткоін є інструментом перерозподілу добробуту за принципом гри з нульовою сумою, а не продуктивним активом.
Повна цитата Шиффа, озвучена під час дебатів, наводиться нижче:
«Єдина функція біткоіна – забезпечувати переміщення капіталу від покупців BTC до його продавців. Під час створення біткоіна не генерується реальний добробут. Зараз ми маємо близько 20 млн біткоінів, яких не існувало 15 років тому. Проте наше становище не покращилося через їхнє існування. Вони фактично нічого не роблять. Натомість відбулося збагачення одних осіб за рахунок інших. При цьому особи, які втратили значні кошти в біткоіні, ще навіть не усвідомлюють своїх збитків, оскільки вони досі володіють BTC, а токен зберігає ціну на рівні $90–$92 тис., або будь-якому іншому, що відповідає поточній ринковій кон’юнктурі. Отже, вони не усвідомлюють втрату грошей. Але коли вони спробують вийти з активу, саме тоді стане очевидним, що кошти втрачено».
Контраргумент: утилітарна цінність мережі
«Біткойн дозволяє передавати багатство від покупців продавцям»
Це твердження є справедливим тією мірою, якою будь-який актив, що перебуває у вільному обігу – акції, золото, земля, предмети мистецтва, – також забезпечує перерозподіл капіталу між учасниками ринку залежно від ціни входу, ціни виходу та ринкових умов.
Однак Шифф припускає, що такий перерозподіл є процесом із нульовою сумою. Ця теза неточна. Сама мережа біткоіна генерує утилітарну цінність, яка існує окремо від цінової динаміки.
На сучасному етапі біткоін забезпечує проведення транскордонних розрахунків, виконує функцію стійкого до цензури засобу збереження капіталу та виступає заставним активом на різноманітних фінансових платформах.
Вартість генерується завдяки функціональним можливостям, а не виключно матеріальній формі. Глобальна система, здатна миттєво переміщувати капітал без залучення банківських установ чи інших посередників, являє собою нову економічну функцію. За своїм визначенням, це є процесом створення добробуту.
Якби біткоін лише перерозподіляв вартість, він не став би основою для платіжних каналів, кастодіальних платформ або багатомільярдних систем грошових переказів.
Актив із нульовою сумою не приваблює корпоративні казначейства, інституційні ETF або впровадження на державному рівні.
Парадокс нематеріальної вартості
«20 млн біткойнів не створили реального багатства»
Добробут не обумовлений виключно фізичною субстанцією. Його основою є попит, утилітарність, суспільний консенсус та здатність зберігати й передавати вартість.
Логіку Шиффа історично можна було б застосувати до таких категорій:
- Урядові фіатні валюти (створені декретом, але прийняті у всьому світі).
- Інтернет-домени (нефізичні, але є активами вартістю в мільйони доларів).
- Програмне забезпечення та хмарна інфраструктура (нематеріальні, але критично важливі для глобального ВВП).
За таким стандартом програмне забезпечення, простір інтернет-доменів DNS, моделі штучного інтелекту і навіть фіатні гроші також не можна було б кваліфікувати як багатство. Проте ці нематеріальні системи є рушійною силою більшої частини сучасної економіки.
Біткоін створив те, чого не існувало в монетарній історії: актив на пред’явника, що переміщується подібно до даних, розрахунки за яким відбуваються без посередників і який є математично верифікованим.
Ця характеристика є аналогічною до диджиталізації золота, однак позбавлена операційних перешкод, пов’язаних зі зберіганням, транспортуванням та апробацією.
Добробут виник внаслідок появи нових функціональних можливостей.
Прогнози колапсу та природа нереалізованих доходів
«Люди не знають про втрати лише тому, що ціна висока»
Ця теза ґрунтується на припущенні про неминучий колапс біткоіна. Такий розвиток подій теоретично можливий, однак він є проєкцією, а не встановленим фактом.
За умови збереження глобального попиту на біткоін, його вартість підтримуватиметься обмеженою емісією та розширенням мережі.
У разі подальшого розширення його впровадження – що вже спостерігається на прикладі ETF, корпоративних казначейств та використання державами для зберігання резервів – прогноз Шиффа втрачає свою обґрунтованість.
Його позиція фактично ототожнює нереалізовані прибутки з ілюзією. Однак:
- Якщо особа володіє біткоіном протягом 10 років і згодом продає його за вищою ціною, добробут реалізується.
- Якщо біткоін стане широко використовуваним для транзакцій та інтегрованим у монетарну інфраструктуру, актив виконуватиме функції, що виходять за межі спекуляцій.
Його теза справедлива лише за умови, що біткоін зазнає невдачі як монетарна мережа. А понад десятиліття зростання вказує на протилежний вектор розвитку.
Аналіз аргументів Шиффа
Висновок
Коментарі Пітера Шиффа спричинили значний медійний резонанс і стимулювали професійні дискусії, однак його аргументація не враховує ключових економічних реалій.
Біткоін не є виключно інструментом перерозподілу добробуту. Він являє собою функціональну глобальну монетарну мережу, що володіє атрибутами, які неможливо відтворити в межах традиційних класів активів.
Теза про те, що біткоін «не створює добробуту», спирається на застарілі припущення щодо фундаментальних джерел формування вартості.
