Крупномасштабне відключення електроенергії охопило Сан-Франциско вдень 24 листопада 2025 року, залишивши без світла 130 000 житлових і комерційних об’єктів. Наслідки інциденту продемонстрували структурні вразливості повної цифровізації. Пожежа на підстанції PG&E призвела не лише до зупинки основних сервісів, а й унеможливила доступ до цифрових гаманців та криптовалютних бірж для тисяч користувачів.
Ситуація наочно продемонструвала: попри стійкість децентралізованих мереж на базі блокчейн, реальна доступність інструментів Web3 нерозривно залежить від стабільності місцевих інфраструктур електрозабезпечення й інтернету.
Енергетична криза Сан-Франциско: масштаби та вплив
Початок аварії зафіксовано о 13:09; знеструмлено приблизно третину абонентів PG&E у Сан-Франциско. Основна зона — район Річмонд, проте хвиля швидко поширилася містом. До 23:00 енергопостачання відновили 95 000 споживачів, а вже вдень 25 листопада без електрики залишалися близько 18 000 адрес.
Через відключення транспортна система функціонувала з перебоями. Роботаксі Waymo зупинялися посеред поїздки, десятки ресторанів і ритейлових точок припиняли роботу. Масштаб подій спричинив неочікуваний ефект навіть серед поінформованої спільноти. Як окремі аналітики зазначали у соцмережах: фактично 30% міста опинилося без електроенергії вночі — без негоди, попереджень або чіткого суб’єкта відповідальності.
Blockchain: мережі витримують локальні збої
Блекаут став маркером обмеження: децентралізовані фінансові технології залишаються матеріально залежними від класичних централізованих систем підтримки.
Мережі на кшталт біткойн та Ethereum ґрунтуються на розподілених реєстрах, що підтримуються тисячами вузлів у глобальному масштабі. Навіть масштабна відмова інфраструктури в технологічному центрі не здатна призупинити саму роботу блокчейну. Верифікація транзакцій, фіксація блоків, збереження активів у ланцюжку — весь цей цикл продовжується безперервно, незалежно від локальних інцидентів.
Власне, цифрові активи у випадку технічного відключення не зникають і не піддаються ризику.
Проте в прикладній площині виникають суттєві бар’єри. У разі відсутності електроенергії чи доступу до інтернету власники криптоактивів не можуть користуватися гаманцями, укладати угоди чи здійснювати платежі. Комерційні структури, які приймають криптовалюту, також позбавлені технічної можливості обслуговування — обладнання для оплат працює лише за наявності живлення.
Майнінг-операції, критично залежні від стабільного електроживлення, призупиняються невідкладно при будь-яких аваріях. Якщо блекаут охоплює регіон з істотною концентрацією хешрейту, швидкість валідації блоків може тимчасово знижуватися.
У разі зупинки живлення під час транзакції результат визначає момент її підтвердження. Не остаточно схвалені операції залишаються в mempool – вони будуть виконані після відновлення комунікаційних каналів. Уже підтверджені — незмінювані й зафіксовані в блокчейні.
Інфраструктура біржі забезпечує цілодобову торгівлю криптовалютою
Провідні біржі впровадили структуровані заходи для підтримки безперервності торгів навіть у разі аварій. Згідно з профільними оцінками, інтегруються багаторівневі захисти: системи безперебійного живлення (UPS), генератори для тривалих відключень, надлишкові дата-центри з автоматичним перемиканням між платформами.
При втраті працездатності основної локації торги оперативно переорієнтовуються на інші регіональні платформи. Реплікація даних між центрами підтримує цілісність історії транзакцій та унеможливлює втрати під час кризових ситуацій.
Безпека фондів у таких умовах – визначальний орієнтир. Більшість резервів розміщуються в cold storage, відключених від мережі місцях з контролем доступу. Обмежені засоби для поточних операцій зберігаються в hot wallets – їх захищають мультипідписи й ліміти на виведення. Регулярні тренування персоналу та готовність до сценаріїв надзвичайних подій дозволяють підтримувати операційну стійкість навіть під час багатогодинних збоїв.
Північноамериканська корпорація електричної надійності документує вимоги до інфраструктури для майнінгових установ. У аналітичній записці підкреслено: об’єкти криптовалютної індустрії зобов’язані використовувати складні системи резервного живлення (UPS, генератори) задля досягнення високого рівня стійкості.
Зусилля зі створення технологічної надлишковості позначають межу між функціонуванням децентралізованої логіки мережі та класичними інфраструктурами, які забезпечують до неї фізичний доступ. Формально блокчейни не зупиняються навіть у разі великих локальних збоїв, однак користувацькі сервіси залишаються залежними від вкладень у місцеву інфраструктуру енергоживлення та передачі даних.
Парадокс апаратного гаманця
Управлінці активів із підвищеною орієнтацією на безпеку зазвичай використовують апаратні гаманці, ізоляція приватних ключів від мережі знімає ризики віддалених атак. Ця методологія залишається актуальною. Водночас недостатньо врахована конструктивна вада: у разі блекауту навіть найнадійніше сховище стає недоступним, якщо фізично немає можливості його активувати.
Сам пристрій зберігає цілісність і не схильний до ризиків у цей період. Активи не піддаються загрозам компрометації. Однак користувач, фізично перебуваючи у затемненому помешканні, позбавлений опції перевірити залишки, ініціювати підпис операції чи адаптувати портфель до ринкових змін. У цьому контексті безпека й спроможність до негайної реакції виявляються несумісними.
Паперові резервні фрази підтримують повне відновлення в перспективі, проте не вирішують питання надто короткострокових сценаріїв. Використання цифрових активів як платформи для своїх фінансових задач вимагає врахування кейсу, коли найзахищеніша інфраструктура тимчасово недосяжна для власника.
Децентралізований, але не незалежний
Ситуація в Сан-Франциско підсвітила концептуальний парадокс сучасної криптоекономіки. Децентралізація на протоколі справді усуває єдиний центр відмови. Та, попри ці переваги, доступ кінцевого користувача повністю базується на електричній та мережевій інфраструктурі, — це той самий структурний ланцюг, що й у класичних платіжних інструментів.
Деякі ініціативи пропонують альтернативи. Наприклад, сателітна мережа Blockstream розповсюджує дані біткойн-блокчейну глобально, дозволяючи частині вузлів синхронізувати дані незалежно від традиційного інтернету. Такі варіанти лишаються спеціалізованими, проте визначають вектор до підвищеної інфраструктурної автономії.
Що це означає для користувачів
З подій автсайджінгу випливають практичні наслідки для кожного тримача цифрових активів. Важливість резервних сценаріїв підкріплюється простими деталями: мобільний інтернет, запаси енергії в портативних акумуляторах, знання зон міста, де можливе резервне енергозабезпечення. При виборі біржі споживачам варто звертати увагу не лише на структуру комісій та лістинг токенів, а й на технологічну надлишковість і механізми реагування на надзвичайні події.
У цій площині вимальовується чітке спостереження: блокчейн-мережі виявили стійкість до блекаутів на протокольному рівні, але практичний доступ користувача призупиняється відразу. До моменту, коли цю дистанцію буде подолано, цифрові активи залишаються умовно резервним рішенням — теоретично захищеним, але не завжди оперативно доступним у критичні години.
