Фінансові ринки вже демонструють реакцію на зростання геополітичних ризиків. Чимало інсайдерів із платформи Polymarket, які успішно передбачили дату початку конфлікту з Іраном, наразі роблять великі ставки на участь збройних сил США у безпосередніх бойових діях на території Ірану.
Перед учасниками ринку сьогодні постає принципово інше питання: який сценарій чекає на фінансові ринки, якщо конфлікт з Іраном перейде у фазу, аналогічну іракському вторгненню 2003 року? Історичні дані дають певну опорну конструкцію для оцінки, але однозначного алгоритму не існує.
Фінансові ринки: реакція на війну в Іраку у 2003 році
Аналіз подій навколо іракської кампанії 2003 року демонструє: суттєва частка негативних очікувань була закладена в котирування акцій США ще до офіційного початку бойових дій.
Інакше кажучи, у ринкових цінах вже було імплементовано своєрідний дисконт на політичну й військову невизначеність, адже інвестори закладали підвищені ризики ескалації конфлікту.
Після старту операції й відсутності негайної реалізації найгіршого сценарію цей дисконт поступово зникав.
У зазначений період індекс S&P 500 додав приблизно 3,8–4%, тоді як ціни на нафту впали на 6,5–7 $. Вказане дозволяє зробити висновок: ринки оперативно реагують не стільки на сам факт бойових дій, скільки на зміну ступеня невизначеності.
Окрім цього, зафіксовано зниження ключового бенчмарка безризикової дохідності (казначейських облігацій) майже на 40 базисних пунктів паралельно зі зміною оцінки ймовірності військової операції.
Звуження ставок сприяло зростанню акцій через загальне поліпшення дисконтованих оцінок. Паралельно інвестори продовжували переорієнтацію на безпечні активи, що підкреслювало їхню настороженість.
По секторах динаміка була досить показовою. Представники енергетики та оборонного комплексу фіксували приріст у першу чергу, оскільки інвестори очікували збільшення маржі енергоносіїв та нарощування військових замовлень.
Водночас фінансовий та технологічний сектори здебільшого були чутливішими до коливань ставок і переоцінки майбутньої динаміки макроекономіки.
Росія та Україна сформували інший макросценарій у 2022
Реакція ринку у 2022 році суттєво відрізнялася. У день введення російських військ в Україну американські фондові індекси спершу демонстрували підвищену волатильність, але за підсумками сесії S&P 500 зріс.
Індекс S&P 500 досягнув приросту близько 1,5%, а Nasdaq зміцнився на 3,3%. Це сигналізувало надмірну концентрацію позицій на спад й різку переоцінку ризику інституціональними участниками.
Доходність 10-річних американських облігацій знизилася на три базисні пункти – до близько 1,97%. Учасники ринку, схоже, нарощували частку облігацій з міркувань збереження капіталу та через зростання невизначеності щодо економічного зростання.
Динаміка біткойна в ці дні була іншою. Негайна корекція вниз на тлі військових новин призвела до оновлення місячного мінімуму й до зниження приблизно на 7% за день.
Така поведінка є показовою: у піковий момент невизначеності біткойн торгувався як високоризиковий актив, а не як інструмент захисту капіталу у стилі золота.
Дані щодо потоків у криптовалютні фонди за той період підтвердили різкі коливання і закономірно підвищену волатильність цифрових активів, спровоковану військовими новинами.
Біткойн: що ці події свідчать про «War Beta»
Обидва кейси дозволяють зробити важливий висновок. Біткойн у першій фазі великого військового конфлікту майже ніколи не поводиться як золото.
У стартові 24–72 години переважає логіка агресивної переоцінки ризику, тож криптовалюта демонструє властивості класичного високодоходного й волатильного активу.
Фондові індекси, як засвідчили події 2003 та 2022 років, здатні до швидшої відновної реакції під час воєнних потрясінь – за умов, коли ступінь невизначеності стрімко знижується або фаза панічних продажів переростає у стадію стабілізації.
Ця закономірність створює асиметричний контекст для біткойна. Тривалий незавершений конфлікт стимулює зростання цін на нафту, породжує інфляційні ризики, провокує підвищення дохідностей та посилює дефіцит ліквідності. Такий стан ринку зазвичай є несприятливим для спекулятивних інструментів, у тому числі для біткойна.
Якщо ж ринок оцінить військову ескалацію як короткотривалу й обмежену, не виключено, що біткойн спочатку різко знизиться, а згодом продемонструє коротку відновну динаміку («relief rally»).
Утім, навіть у цьому випадку подальше відновлення напряму залежатиме від динаміки дохідностей та загальної стабільності фінансових параметрів.
Основний фактор: дохідність, а не заголовки про війну
Найсуттєвіший вплив зумовлює не сам факт війни, а саме трансформація фундаментальних параметрів: інфляції та процентних ставок.
Масштабна операція із залученням сухопутних військ, імовірно, призведе до наступних наслідків:
- Зростання котирувань нафти
- Посилення інфляційних очікувань
- Підвищення прибутковостей (yields)
- Відкладення або скасування зниження ключової ставки ФРС
Поєднання цих чинників призводить до посилення дефіциту ліквідності на фінансових ринках.
При цьому біткойн характеризується підвищеною чутливістю до зміни рівня ліквідності.
Поточний прогноз: три сценарії розвитку
У разі військового втручання США в Ірані, динаміка біткойна залежатиме від трактування події учасниками ринку.
1. Короткострокова та локальна ескалація: біткойн спочатку демонструє падіння, однак може стабілізуватися чи частково відновитися із зникненням невизначеності.
2. Тривала наземна операція: продовжується тиск на курс біткойна, оскільки високі дохідності та обмежена ліквідність зберігаються.
3. Повномасштабна ескалація: імовірність значнішого обвалу підвищується, головні драйвери – стійкий інфляційний ризик і глобальний попит на захисні активи.
Висновок
Біткойн у воєнних умовах часто поводиться інакше, ніж очікує більшість операторів ринку.
На рух цін впливають ліквідність, процентні ставки та макроекономічний тиск. Наземна операція зі зростанням дохідностей і відтермінуванням пом’якшення монетарної політики несе ведмежий сценарій для криптовалют.
Поточний сигнал очевидний: ризик подальшої ескалації зростає, і котирування біткойна реагують відповідно.
