Скотт Бессент, секретар Казначейства США та колишній керівник хедж-фонду з багаторічним досвідом валютних і боргових операцій, після призначення став фактичним кризовим координатором адміністрації Трампа на світових фінансових ринках — забезпечуючи ринково-коректну діагностику історичного розпродажу японських державних облігацій та водночас коригуючи причинно-наслідковий наратив для захисту Білого дому в ході ескалації кампанії щодо Ґренландії.
Послідовність дій Бессента демонструє, як досвідчений керівник хедж-фонду перетворює двох найбільших союзників США в Азії на структурно різнорольові інструменти — один призначений для переорієнтації відповідальності, інший — для мобілізації капіталу.
SponsoredHedge Fund: ветеран помітив у Японії рух у шість стандартних відхилень
У інтерв’ю від 20 січня Бессент назвав надзвичайну волатильність японського ринку держоблігацій ключовим рушієм глобальної ринкової турбулентності.
«Вважаю, відокремити реакцію ринків від внутрішніх подій у Японії майже неможливо, — констатував Бессент. — За останні два дні фіксувалося відхилення курсу японських облігацій на шість стандартних відхилень. Для ринку 10-річних американських бондів це було б еквівалентом руху на 50 базисних пунктів.»
Оцінювання ґрунтувалося на поточних ринкових даних. Доходність японських 40-річних держоблігацій перевищила 4% уперше від початку обігу з 2007 року, а 10-річні — наблизилися до рівнів кінця 1999 року. Продажі різко прискорилися після оголошення прем’єр-міністром Санае Такаїчі дострокових виборів (запланованих на 8 лютого) та анонсу дворічної паузи у справлянні 8% податку з продажу продуктів харчування — це спровокувало зростання занепокоєнь інвесторів щодо високого боргового навантаження (200% ВВП) та тиску на прибутковість.
Бессент прозоро натякнув на очікувану реакцію з боку фінансової влади Японії. «Я перебуваю в контакті з колегами-економістами в Токіо й певен, найближчими днями пролунають заспокійливі сигнали», — зауважив він.
Токіо демонструє результати, ринки стабілізуються
Міністр фінансів Японії Сацукі Катаяма фактично сформулювала офіційну відповідь у Давосі під час Всесвітнього економічного форуму у вівторок.
Катаяма заявила, що співвідношення державного боргу до ВВП може бути скорочено завдяки «обґрунтованим витратам» і «стратегічним бюджетним рішенням», спрямованим на підвищення потенційного зростання. За її словами, це сприятиме довгостроковій стійкості публічних фінансів і зміцненню довіри інвесторів.
Фінансові ринки миттєво відреагували. Прибутковість JGB різних термінів упродовж 21 січня пішла вниз, з найбільш суттєвим скороченням у сегменті 20-річних паперів — мінус 12,1 базисного пункту. 40-річна облігація повернулась до 4,15%, тоді як напередодні досягала піку понад 4,2%.
Sponsored SponsoredТаким чином, стратегія Бессента була апробована на практиці: точно визначити точку тиску, вимагати вербальної інтервенції, надалі надати простір для дій національному регулятору.
Зручний час для відволікання від наслідків у Гренландії
Втім, риторична побудова Бессента не обмежується аналітичним висновком. Причиною турбулентності було названо саме японський облігаційний сегмент, що дозволило змістити акцент від адміністрації Трампа й зняти із США пряму відповідальність за напруженість, спровоковану кампанією щодо Ґренландії.
«Ситуація в Японії… ще раз підкреслю, ринок демонструє шість стандартних відхилень і вся ця турбулентність розпочалася ще до появи новин щодо Ґренландії», — наголосив Бессент.
Того ж тижня президент Трамп заявив про намір запровадити 10% мита на вісім європейських країн — Данію, Норвегію, Швецію, Францію, Німеччину, Велику Британію, Нідерланди, Фінляндію — через їхню опозицію американській пропозиції щодо купівлі Ґренландії. Лідери ЄС оприлюднили спільну заяву із засудженням намірів, а данська делегація повністю бойкотувала захід у Давосі.
SponsoredТаким чином, прив’язавши джерело ринкової нестабільності до Японії, Бессент сконструював інформаційне поле, що дозволяє відтермінувати ринкову оцінку агресивної політики Вашингтона у відносинах із європейськими опонентами.
Корея: аналіз контрастів
Взаємодія Бессента з Південною Кореєю сформована за принципово іншим підходом, хоча обидві країни беруть участь у масштабних програмах інвестицій у США. Японія погодила інвестиційний пакет на $550 млрд (для порівняння, Корея — на $350 млрд), однак на Токіо чиниться постійний тиск, тоді як Сеул отримує вербальну підтримку.
15 січня Бессент зробив нетипову заяву на підтримку корейського вона, який впав до мінімуму за 17 років щодо долара США. Казначейство повідомило, що він «підкреслив небажаність надмірної волатильності на валютному ринку» і зауважив, що знецінення вона «не відповідає структурним параметрам сильної корейської економіки».
Реакція ринку виявилася короткостроковою. Курс вона укріпився з 1 477 до 1 462 за долар упродовж кількох днів після заяви, проте вже до 21 січня повернувся до рівня 1 478, фактично анулювавши попереднє зростання.
Sponsored SponsoredДана дихотомія демонструє, що для Бессента ключовим є не лише обсяг інвестиційного капіталу. Японська облігаційна турбулентність слугувала зручним каналом для перелаштування ринкового фокусу, чого не можна сказати про Корею, де подібний інструмент у розпорядженні відсутній.
Плейбук хедж-фонду
Бессент глибоко знайомий із японським фінансовим ринком. У 2013 році, перебуваючи на посаді CIO Soros Fund Management, він заробив 1,2 млрд $ за три місяці, грамотно синхронізувавшись із ослабленням ієни. Сьогодні ця експертиза реалізується з іншою метою — не для особистого прибутку, а як політичний щит.
У роботі з Японією Бессент оперативно визначає реальні фінансові дисбаланси, використовуючи їх в якості інструмента економічної та інформаційної політики. З Кореєю — декларує підтримку для захисту крупного інвестиційного контракту. Щодо Європи адміністрація Трампа обирає пряму конфронтацію.
Цей підхід являє собою відхід від традиційної доктрини Міністерства фінансів США щодо утримання від коментарів про окремі валютні курси. Натомість, Бессент застосовує індивідуальну стратегію для кожної держави, коригуючи інтенсивність тиску чи підтримки відповідно до ключових стратегічних інтересів США.
Життєздатність цієї стратегії визначатиметься чинниками, що перебувають поза межами впливу Бессента. Серед них – справжня динаміка бюджетної політики Японії, а також імовірність того, що фінансові ринки співвіднесуть торговельні ультиматуми Трампа із загальним ризиком фінансової дестабілізації.
Поки що колишній макро-трейдер створив адміністрації певний часовий резерв, використовуючи боргову кризу Токіо як обґрунтування та зберігаючи політичний консенсус із Сеулом. Це нагадує класичне управління ризиками в хедж-фондах: впливати на контрольовані змінні та делегувати відповідальність за зовнішні обставини.
