Японське Агентство фінансових послуг запровадить суттєве посилення відповідальності за несанкціонований продаж криптоактивів – про це 16 березня повідомило видання Nikkei. Максимальний строк ув’язнення, відповідно до запропонованих змін, зросте більш ніж утричі – з 3 до 10 років.
Вказана ініціатива є найвиразнішим сигналом щодо впровадження регулювання криптовалют у Японії як повноцінного фінансового інструменту, а не лише як засобу платежу.
Штрафи відповідають рівню контролю за цінними паперами
Штрафи також зростуть істотно: з 3 млн єн ($20 000) до 10 млн єн ($67 000), або застосовуватиметься сума обох санкцій. Ключова зміна полягає у перенесенні нагляду за криптоактивами з регуляції «Про платіжні послуги» до сфери Закону про фінансові інструменти та біржову діяльність (Financial Instruments and Exchange Act).
Унаслідок цього цифрові активи в Японії потрапляють під однакове правове регулювання, що застосовується до акцій, облігацій і похідних фінансових інструментів. Водночас оператори з відповідною реєстрацією змінять статус: замість терміну «постачальники послуг обміну криптоактивів» використовуватиметься «торгові компанії з криптоактивами».
SESC отримує повноваження для кримінальних розслідувань
Регулятор наразі отримує суттєво ширші повноваження. Якщо раніше агентство мало можливість обмежуватися лише попереджувальними листами для незареєстрованих операторів, а Комісія з цінних паперів та бірж могла ініціювати судові заборони на їхню діяльність, то тепер змінюється акцент.
Відповідно до нової архітектури нагляду, SESC ініціюватиме кримінальні провадження щодо несанкціонованої діяльності криптокомпаній. Будуть проводитися виїзні перевірки, вилучення доказів, ініціювання передачі справ до прокуратури. Аналогічні правові механізми використовуються у справах про шахрайство з цінними паперами та внутрішню торгівлю на традиційних ринках капіталу.
Посилена відповідальність поширюється й на діяльність незареєстрованих операторів з позабіржовими криптодеривативами, а не лише зі спотовою торгівлею.
Наступний етап регуляторного посилення пов’язаний із скандалом із токеном SANAE, на який прямо посилається розслідування Nikkei. У лютому 2026 року NoBorder DAO випустила мемкойн на базі Solana, присвячений прем’єр-міністру Санае Такаїчі.
Вартість токену зросла більш ніж у 30 разів, після чого Такаїчі 2 березня заявила про свою цілковиту непричетність. Наступне падіння перевищило 58%, FSA розпочала розслідування ознак незареєстрованої діяльності.
Протягом четвертого кварталу 2025 року гаряча лінія FSA фіксувала понад 500 скарг щомісяця, пов’язаних із криптовалютою. Більшість звернень стосувалися шахрайських схем у соціальних мережах, коли користувачам обіцяли гарантований прибуток, але реальне виведення коштів було заблоковано.
«Батіг і пряник»
Збільшення санкцій не є поодиноким кроком. Керівна коаліція Японії передбачила у фінансовому плані на 2026 рік оновлення податкової політики для криптовалют. Замість прогресивної шкали, що зараз сягає 55%, впроваджується фіксована ставка податку 20%.
Зміна податкових правил набуде чинності наступного року після ухвалення поправок до FIEA, ймовірно, з січня 2028 року. Позиція проста: жорстка відповідальність для учасників шахрайських схем, водночас кращі стимули для тих, хто діє у правовому полі.
Гонка озброєнь штрафами в Азії
Поточна ескалація регулювання є частиною регіонального тренду. Закон Південної Кореї щодо захисту користувачів віртуальних активів дозволяє безстрокове ув’язнення для випадків ринкової маніпуляції з прибутком, що перевищує ₩5 млрд. Сингапурське законодавство щодо цінних паперів передбачає до 7 років позбавлення волі за незаконну діяльність із фінансовими інструментами.
Японський підхід із максимально можливим 10-річним покаранням за несанкціонований продаж криптоактивів належить до найсуворіших у глобальній практиці. Регулятор таким чином чітко артикулює: місця для неконтрольованих запусків мемкойнів у фінансовій парадигмі країни не передбачено.
