Наближення 2026 року супроводжується зростанням невизначеності щодо законопроєкту про структуру криптовалютного ринку. Залишається відкритим питання, чи буде він ухвалений на початку року, чи його розгляд затягнеться через політичні розбіжності, що змістить терміни голосування на пізніший період.
Ключові невирішені питання продовжують гальмувати процес. Серед них – регулювання дохідності стейблкойнів, формулювання положень про конфлікт інтересів та визначення правового статусу децентралізованих фінансів на федеральному рівні.
Законодавчий процес та його перепони
Закон CLARITY був схвалений Палатою представників у липні за широкої двопартійної підтримки, що стало найвагомішим кроком до створення федеральної нормативної бази для цифрових активів.
Наразі законопроєкт очікує на розгляд у Сенаті, де банківський та сільськогосподарський комітети розробляють паралельні версії документа. Розподіл повноважень у Сенаті ускладнює процес: банківський комітет опікується цінними паперами, тоді як сільськогосподарський комітет відповідає за сировинні товари.
Обидва комітети вже оприлюднили проєкти для обговорення, однак єдиний, узгоджений пакет документів досі не сформовано. Законодавцям необхідно усунути розбіжності, перш ніж будь-який із комітетів зможе винести об’єднаний законопроєкт на голосування в Сенаті.
Однією з головних технічних розбіжностей є питання регулювання стейблкойнів, що генерують дохідність.
Суперечки навколо дохідності стейблкойнів
Закон GENIUS, ухвалений раніше цього року, забороняє ліцензованим емітентам стейблкойнів виплачувати власникам будь-яку форму відсотків чи дохідності.
Проте це обмеження має вузьке формулювання. Воно поширюється лише на прямі виплати від емітентів платіжних стейблкойнів і не охоплює програми винагород, дохідність від третіх сторін або інші структури цифрових активів.
Позиція банківського сектору
Представники банківських груп стверджують, що такі прогалини можуть створювати можливості для обходу обмежень, і закликають законодавців розширити заборону в майбутньому законі про структуру ринку. Вони виступають за ширше правило, яке охоплюватиме всі форми дохідності, пов’язані зі стейблкойнами.
Декілька сенаторів, схоже, схиляються до такого підходу, що надає цьому питанню значної ваги в переговорах. Будь-яке розширення заборони вплине на конкурентоспроможність стейблкойнів відносно традиційних банківських депозитів, що залишається ключовим питанням для банківського лобі.
Водночас законодавці досі не дійшли згоди щодо того, як ширша нормативна база має регулювати потенційні конфлікти інтересів.
Питання конфлікту інтересів
Участь президента США Дональда Трампа та членів його родини в проєктах, пов’язаних із криптовалютами, спровокувала нову хвилю перевірок щодо потенційних етичних проблем.
Деякі законодавці, як-от сенаторка Елізабет Воррен, наполягають на необхідності включення нових формулювань щодо конфлікту інтересів. Це має гарантувати, що політичним діячам та їхнім родичам буде заборонено брати участь у діяльності, яка може викликати питання щодо їхнього впливу на політику у сфері цифрових активів.
Такі заходи допомогли б захистити законодавство від звинувачень у політичному втручанні.
Однак запропоновані формулювання відсутні в ухваленому Палатою представників Законі CLARITY, а також не були включені до попередніх проєктів Сенату. Ця відсутність стала предметом дискусій, а пов’язані з нею розбіжності сприяють подальшим затримкам у процесі.
Тим часом залишаються відкритими питання щодо того, як законопроєкт має регулювати сектор DeFi (децентралізовані фінанси).
Невизначеність регулювання DeFi
Законопроєкт про структуру ринку розроблений для централізованих посередників, зокрема бірж, брокерів та кастодіальних платформ. Проте стрімкий розвиток DeFi ставить питання, на які Сенат ще не знайшов вичерпних відповідей.
Сфера застосування закону
Поточні проєкти здебільшого зосереджені на кастодіальній діяльності. Водночас деякі традиційні фінансові інституції виступають за ширші визначення, які б класифікували розробників, валідаторів та інших некастодіальних учасників ринку як регульованих посередників.
Такий підхід суттєво розширив би федеральний нагляд і змінив би правове середовище для розробки програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом.
Допоки законодавці не визначать цю межу, просування законопроєкту малоймовірне. Питання регулювання DeFi залишається одним із ключових факторів, що визначатимуть, коли законопроєкт про структуру ринку нарешті зможе бути ухвалений у 2026 році.
