біткойн (BTC) демонструє суттєве зростання, і Меттью Зіґель із VanEck стверджує, що цифровий актив нарешті поводиться як захисний інструмент саме такого типу, для якого був створений.
Зіґель, керівник напрямку досліджень цифрових активів у VanEck, повʼязує ринковий імпульс з наростанням побоювань щодо фіскальної політики США, а не з очікуваним прийняттям галузевого законодавства щодо криптовалют.
Вся увага – до Мінфіну США
Міністерство фінансів США подвоїло ліміт на зворотний викуп державних облігацій із тривалим терміном обігу – від $2 млрд до щонайменше $4 млрд за одну операцію. Ці кроки спричинили додаткове стискання прибутковості та стали каталізатором для ширшого підйому ризикових активів, що пов’язано із розширенням програми викупу облігацій Мінфіном.
Приблизно $3 млрд вимушених ліквідацій коротких позицій підсилили динаміку на ринку. біткойн подолав позначку $72 757, що відповідає визначенню каскаду шорт-сквізів згідно з висновками одного з оглядів.
Зіґель знижує значущість CLARITY Act – структурного криптовалютного законопроєкту, що розглядається у Конгресі США, як рушія цього підйому. Генеральний директор Coinbase Браян Армстронг публічно висловив обережний оптимізм, вважаючи ймовірним, що законопроєкт набере 60 голосів у Сенаті. Водночас платформи ставок на події оцінюють ймовірність реального набуття законом у 2025 році як мінімальну, що й породжує, за словами Зіґеля, розрив між політичними сподіваннями та ринковим рухом, і пояснює, чому зростання вартості активу не пов’язане із ймовірністю проходження CLARITY Act у Сенаті.
«біткойн – один із найефективніших дисбалансних захистів, які можна спостерігати в подібних умовах».
— Меттью Зіґель, керівник напряму досліджень цифрових активів, VanEck, коментар для CNBC
Сценарій «захисного активу» має суперечливу ретроспективу
Кореляція між біткойном і американським фондовим ринком не знижувалася, а зростала під час обвалу, викликаного пандемією COVID-19 у 2020 році, а також у період циклів підвищення ставок у 2022 році. Наукові праці й оперативні дослідження підтверджують: у моменти фінансового стресу зазвичай домінує саме така модель синхронізації, а не розгерметизація кореляції.
Ця напруга має витоки в історії створення біткойна: у технічному документі Сатоші Накамото 2008 року актив пропонувався як інструмент із фіксованою емісією на противагу фінансовій системі, залежній від монетарного стимулювання із боку центральних банків.
Аргументація Зіґеля щодо ерозії купівельної спроможності долара є фактично ревізією тієї ж концепції – тільки з акцентом на управління борговим навантаженням Мінфіну США, а не на прямі процеси емісії через друк грошей.
Чи продовжуватиме біткойн виконувати функції сейф-активу й далі, або ж миттєво повернеться у групу ризикових активів разом із фондовим ринком у разі корекції, стане своєрідним тестом на ринкову інтерпретацію поточного макросценарію.
