Банк Японії підвищив базову облікову ставку на 25 базисних пунктів – до рівня 0,75% – 19 грудня 2025 року. Це найбільше значення за майже три десятиліття, яке знаменує поступове завершення епохи ультрам’якої монетарної політики країни.
Незважаючи на системні зрушення та попередження щодо можливого глобального стискання ліквідності, реакція біткойна залишилась стриманою: його ціна зросла менш ніж на 1% й утримувалася поблизу позначки $87 000.
Банк Японії підвищив ставку на 0,25%: чому біткойн залишився стабільним
Відсутність волатильності контрастує з поведінкою ринку в минулі періоди. Раніше цикли посилення політики Банку Японії регулярно співпадали з помітними розпродажами на крипторинку – особливо в моменти розкручування yen carry trades (кредити в єні) та загального зниження глобальної ліквідності.
Наразі трейдери, вочевидь, заздалегідь повністю врахували ймовірний крок регулятора. Переважна частина учасників ринку фактично очікувала такого рішення задовго до його оголошення.
Підвищення ставки Японією фактично є знаковим завершенням тривалого періоду політики практично нульових ставок, які забезпечили єні статус універсальної валюти для фінансування глобальних угод. Дешеві кредити у єні сприяли експансії позикового плеча в акціях, облігаціях та криптоактивах.
Разом із зростанням дохідності японських облігацій цей диференціал звужується відносно глобальних ставок, кредитування на таких умовах стає менш привабливим – тож інвестори, імовірно, змушені будуть згортати позиції з підвищеним ризиком. Але реакція біткойна залишалася спокійною, що свідчить: ринок готовий до таких змін.
На думку аналітиків, основна увага ринку була прикута не до факту підвищення ставки, а до можливих наступних кроків монетарної політики.
«Ринок практично беззастережно закладає у цінах 25 базисних пунктів підвищення — це найвищий рівень японської ставки більш ніж за 30 років. Сам факт підвищення очікуваний, але критичною є риторика губернатора Уеди на пресконференції: сигнали про майбутнє посилення можуть радикалізувати вплив», – зазначає аналітик Marty Party.
Заяви про перспективи політики відіграють важливу роль. Банк Японії підтверджує готовність і надалі коригувати ставку, орієнтуючись на рівень заробітної плати й стійкість інфляційних процесів, досягаючи, ймовірно, позначки 1% або вище до кінця 2026 року.
Таке майбутнє тисне на активи з підвищеним ризиком, навіть якщо перше рішення поки не спровокувало волатильності на крипторинку.
Біткойн утримує позиції, а альткойни стикаються з тривалим дефіцитом ліквідності
З огляду на відносну стабільність біткойна під час зміни політики BOJ, аналітики відзначають можливий бичачий аспект цієї реакції. Blueblock зауважує, що нинішній сценарій суттєво відрізняється від попередніх циклів монетарної рестрикції.
«BOJ лише-но підняв ставку до 0,75%, завершивши десятиріччя надм’якої політики і скоротивши спред відносно глобальних прибутків. За даними минулих циклів, кожен подібний курс валютної жорсткості супроводжувався 20–30% падінням біткойна через зворотний рух yen carry trades і стискання ліквідності. Нині ж підвищення ставки вже враховане, а BTC фіксує баланс поблизу $85 000–87 000. Можливо, це саме та корекція, на яку й чекали покупці», – коментує Blueblock.
Водночас, окремі сегменти ринку цифрових активів залишаються уразливими. Зокрема, альткойни — традиційно більш залежні від ліквідності — можуть зазнати тиску у разі прискорення рестрикційної політики Японії.
Очікування подальшого підвищення ставки до 2026 року створює швидше тривалу протидію, а не разову турбулентність для ринку.
«BOJ заявляє про готовність підвищувати ставку надалі, ймовірно до рівня 1% чи навіть вище до кінця 2026 року – все залежить від динаміки оплати праці та тривалості інфляції. Для альткойнів це означає відсутність поблажок», – додає Money Ape.
Стабільність біткойна наразі демонструє той факт, що ринок отримав достатньо часу для адаптації до рішення Банку Японії щодо монетарної політики (джерело). Збереження такої стійкості надалі визначатиметься не стільки самим підвищенням ставки у грудні, скільки подальшою жорсткістю або поступовістю політики Японії щодо посилення монетарних умов. Другий фактор – реакція глобальної ліквідності на припинення однієї з найбільш тривалих стимулюючих програм у світі.
