За останні роки криптовалютний та блокчейн-сектор засвідчив, як інституційний попит принципово трансформує ринкову інфраструктуру. Питання стоїть вже не щодо працездатності блокчейн-технологій, а щодо здатності підґрунтя цієї індустрії витримувати навантаження з боку інституційних учасників за умов високої волатильності, дефрагментації ліквідності, технічних перебоїв.
У 2025 році сукупний чистий приплив до IBIT від BlackRock перевищив $40 млрд. Капіталізація токенізованих казначейських зобов’язань США перетнула $5 млрд у березні, досягнувши понад $8 млрд до жовтня. Тим часом JPMorgan у грудні вивів на ринок знакове розміщення комерційних паперів на $50 млн на блокчейні Solana, а Goldman Sachs спільно з BNY Mellon запустили токенізовані фонди грошового ринку.
Напрям розвитку технології вже не викликає сумнівів. Завдання складніше: архітектура зберігання, узгодження із нормативною базою, інтеграція із застарілими системами, формування інституційної довіри на основі безперервної надійності.
На Liquidity Summit 2026 у Гонконгу під час дискусії «Створення інституційних рельсів для економіки цифрових активів» ці задачі вперше безпосередньо адресували розробникам відповідних рішень.
Сесію модерувала Алевтина Лабюк, директорка зі стратегічних партнерств BeInCrypto. До панелі увійшли: Кріс Шин (директор із глобальних стратегічних партнерств Kyobo Life Insurance), Джей Кім (старший менеджер з цифрових активів Mirae Asset Securities), Цзен Сінь (старший архітектор Web3 у AWS), Шеррі Чжу (глобальна директорка з цифрових активів Futu Holdings) та Рамзі Алі (керівник DeFi у Фонді Solana).
Відеозапис повної панельної дискусії доступний за посиланням:
Інтеграційну проблему неможливо оминути
Джей Кім із Mirae Asset Securities окреслив ключі до розуміння найгостріших вузлів опору. Всього три питання майже цілковито визначають порядок денний сектору. По-перше, суверенітет і захист клієнтських даних. Зокрема, у Південній Кореї та Гонконгу обмеження щодо персональних даних роблять технологічно неприйнятною фіксацію ідентифікаційної інформації на публічних блокчейнах. Mirae впроваджує гібридний підхід.
Він деталізував:
«Ми захищаємо та прагнемо зберігати найчутливіші відомості про клієнтів офчейн разом із усіма транзакційними даними, одночасно використовуючи блокчейн як репрезентацію самого активу та переказу вартості».
Архітектура зберігання активів істотно складніша. Традиційна фінансова система передбачає роль банку-кастодіана або централізованого депозитарію. Для цифрових активів головною вимогою є контроль приватних ключів, а це означає необхідність впроваджувати нові внутрішні політики й доводити надійність системи регулятору власними аргументами безпеки.
Також гостро стоїть проблема торговельних платформ. Сотні майданчиків: одні використовують стейблкойни, інші розраховуються у фіатній валюті, а деякі, як Hyperliquid, діють повністю ончейн. Агрегація ліквідності потребує глибокого аналізу рішень кожної конкретної платформи.
«Утримувати баланс надзвичайно складно», — підкреслив Кім, уточнивши:
«Із цим необхідно працювати постійно. Проте саме це відкриває шлях для технологічного прориву».
Кріс Шин із Kyobo Life Insurance додав аспект організаційної інерції. В їхній практиці спочатку формують гібридну інфраструктуру поза старими системами, тестують її в зовнішньому середовищі, а потім повертаються з аналітичним доказом до внутрішніх стейкхолдерів і регуляторів.
«Як тільки ми отримуємо перевірене рішення ззовні, внутрішнє переконання стає суттєво легшим», — вказав Шин.
Переваги традиційного брокера
Для Futu Holdings, яка працює як одна з найбільших фінтех-брокерських платформ Азії з аудиторією понад 28 млн користувачів, питання входу в ринок цифрових активів зводиться не до наздоганяння. Це історія про використання унікальних переваг гравців із традиційним бекграундом.
Шеррі Чжу зводить формулу до двох складових — довіра й зручність. Наявність ліцензій, репутація бренду, стійкі стосунки з банківськими інститутами створюють новий рівень довіри, який складно скопіювати криптонативним біржам. Фіатна інфраструктура для здійснення розрахунків у цифрових активах дає відчутний додатковий ефект для всієї екосистеми.
Вона уточнила:
«Ми забезпечили запуск спотової торгівлі криптоактивами у Гонконгу, Сингапурі, США. Минулий рік у Гонконгу ознаменувався появою функцій депозиту й виведення цифрових активів. Користувачі, які поповнюють наш рахунок криптовалютою, можуть швидко перевести її у традиційні активи, продати та спрямувати кошти на придбання цінних паперів».
Актуальні й зворотні бар’єри. Дефіцит компетенцій — одна з ключових причин. Кваліфікований контроль зберігання, ключів доступу, ончейн-ризиків — усе це навички, які притаманні далеко не кожному фінансисту. На формування подібної експертизи потрібен час. Ліцензії, комплаєнс-інфраструктура, мультиактивні рішення — переваги, які неможливо відтворити з іншого боку.
Інфраструктура: стабільність важливіша за хайп
З погляду протоколу, Рамзі Алі (Solana Foundation) визначає ключову вимогу до інституцій — сталість процесів. Надійність перевищує теоретичні можливості масштабування.
Протягом минулого року через Solana пройшли обсяги торгів на $1,6 трлн і на рівні одного ланцюга перебуває стейблкойн-ліквідність близько $14 млрд. На думку Алі, критичними стають аптайм і передбачуваність підтвердження транзакцій — більш ніж сухі показники пропускної здатності.
«Потреба в інфраструктурі залишається незмінною», — наголосив Алі.
Окрім продуктивності, інституції потребують інструментів, сумісних із комплаєнс-вимогами. Solana запровадила сервіс атестації на базі zero-knowledge, який дає змогу використовувати ончейн-застосунки для перевірки допустимості гаманця без розкриття приватної інформації. Розгорнуто конфіденційне середовище виконання, що забезпечує приватність транзакції вже на рівні layer 1.
Завдання цих механізмів — поєднати централізовані фінанси й децентралізовану інфраструктуру без жодного відступу від нормативного каркасу для організацій.
У свою чергу, Цзен Сінь (AWS) розглядає питання стійкості винятково під бізнес-кутом.
«Ринкова оцінка інституцій не формується у профілактичний день. Вона визначається у момент напруги», — зазначив він.
Сінь назвав еластичність хмарних сервісів «страхуванням прибутків». На цифрових платформах сплески навантаження, каскадні ліквідації, надзвичайна волатильність — не форс-мажор, а звична операційна дійсність. Розробники мають забезпечити адаптивність інфраструктури так, аби будь-який збій не призводив до переривання сервісу.
Ключові сигнали, які відстежують усі
Стан зрілості на будь-якому ринку проявляється непомітно — у поведінці, а не в гучних анонсах. Критичний момент — коли учасники ринку перестають сумніватися, чи працює інструмент, і починають вважати це очевидним фактом.
У межах панелі існували різні думки щодо моменту «точки неповернення» для цифрових активів, проте одна ідея пролунала понад контекстом.
Для Кіма маркером послужать акції. Не токенізовані фонди чи деривативи, які лише побічно відображають базові інструменти, а саме повноцінні акції зі збереженням акціонерних прав, імплементованих на рівні публічного ланцюга. Кім підсумував:
«Як тільки цифрові права акціонерів будуть токенізовані у ланцюзі, вся надбудована інфраструктура також перейде на блокчейн».
Підтекст тут має суттєве значення. Акціонерні цінні папери формують фундамент для більшості класичних фінансових інструментів. Якщо цей клас активів переходить на блокчейн, усі похідні продукти неминуче переміщуються разом із ним – це не стільки вибір, скільки об’єктивна закономірність.
Алі розглядає це як питання визначення справедливої ціни. На поточний момент ціна біткойна формується здебільшого на централізованих деривативних біржах. Вартість американських акцій задається через Nasdaq. Він поставив доволі просте запитання: коли на ринку з’явиться глобально значущий актив, ціна якого вперше сформується безпосередньо на блокчейні?
Це б означало, що ліквідність на блокчейні стала найглибшою, а не просто паралельною платформою для торгівлі. Фінансові установи втратили б сприйняття криптоактивів як додаткового ринку та почали б ідентифікувати сам ланцюг як головну ринкову інфраструктуру.
Сигнал Жу був орієнтований здебільшого на регуляторний аспект. Вона вказує на сценарій, коли Гонконг чи будь-яка інша ключова юрисдикція офіційно дозволяє застосування криптовалют у якості застави для маржинальної торгівлі нарівні з класичними цінними паперами. Одна ця норма може радикально трансформувати бухгалтерський облік, моделі управління ризиком і – що найсуттєвіше – змінити мотивацію інституційних гравців значно глибше, ніж будь-яке технологічне оновлення сектору.
Шин традиційно повертає увагу до особливостей юридичної бази в Південній Кореї. Роздрібний сегмент крипторинку там вже досить активний. Водночас саме інституціональний рівень ніяк не може сформуватися, допоки регуляторний контур не стане досить прозорим, аби крупні гравці, такі як Kyobo, могли інвестувати власний капітал та операційні ресурси без захисних стратегій на випадок неочікуваної зміни правил.
Єдина точка порозуміння – якщо таку знаходити – полягає в тому, що «точка неповернення» не буде сприйматися як прорив. Її розпізнають саме через відчуття буденності.
Поточний прогноз: перехідна фаза біткойна у 2026
Фінальний відрізок сесії перевів обговорення від суто інфраструктурних питань до питання впевненості. Якщо базова технологічна інфраструктура ще лише добудовується — якою вона може стати до кінця року?
Кріс Шин утримується від очікувань регуляторної визначеності в Кореї. Натомість наголошує: Kyobo готовий виходити в ті юрисдикції, де правила вже зафіксовані та зрозумілі.
«Замість того, щоб орієнтуватися винятково на місцевий регулятор, ми плануємо масштабування поза межами Кореї», – окреслює він плани запуску цифрової платформи в локації з усталеною нормативною базою. У контексті Шина прогрес – це не стільки очікування дозволу, скільки пошук середовища для експерименту та інновацій.
Візія Джея Кіма акцентує на структурних моментах. Як пояснює представник Mirae Asset, компанія розробляє роздрібний продукт з токенізованими активами, які випускатимуться відразу на блокчейні – і на корейському ринку, і глобально через інтегровану корпоративну інфраструктуру. Водночас він підкреслює компроміси.
«Можливо, доведеться жертвувати низкою децентралізованих характеристик… Щось неминуче буде інтегруватись із чинною системою. Ми знаходимося у фазі трансформації».
Шеррі Жу розглядає регуляторний ресурс як рушійну силу процесу. У Гонконзі вона очікує новацій щодо моделей хеджування, де криптовалютні активи почнуть розглядати подібно до паперових цінних паперів — як заставу для операцій, із глибокою інтеграцією у брокерські баланси.
Рамзі Алі висунув найбільш радикальну ідею: перше публічне розміщення акцій (IPO), проведене повністю нативно через блокчейн. Саме така подія, на його думку, стане не просто сигналом, а структурною точкою зсуву для всього ринку.
Цзен Сін утримався від конкретних ринкових прогнозів, повернувшись замість цього до питання технологічної інфраструктури. «Хмарна інфраструктура стає непомітною, коли досягає успіху», – коментує він. У цьому твердженні – нагадування, що найглибші якісні зміни майже завжди відбуваються на тлі звичної рутини для кінцевого користувача.
Лабюк підсумував зустріч поверненням до тези, котру учасники неодноразово підкреслювали: інституціоналізація вже перейшла з площини перспектив на етап практичної реалізації. Архітектура інтеграції компонентів, питання регуляторної відповідності й кастодіальних рішень, а також робота з глобальною спадщиною попередніх систем – усе це вже впроваджується різними компаніями. Інфраструктурні рейки ще не завершені, проте будівельний процес триває у повному обсязі.
