Фактичне блокування Ормузької протоки після авіаударів США та Ізраїлю по іранській території спричинило безпрецедентну кризу енергетичних поставок. Відчутна вага негативних наслідків лягає на азійські економіки: танкерний трафік через геостратегічно найвагоміший нафтотранспортний «вузол» світу практично припинився.
Найвищий рівень ризику фіксується для Японії та Південної Кореї, оскільки обидві країни характеризуються переважною залежністю від імпорту викопного палива, який здійснюється транзитом Ормузької протоки.
Танкерний трафік повністю зупинено
Тарифи на фрахт супертанкера для транспортування нафти з Близького Сходу до Китаю у понеділок зросли до історичного максимуму, перевищивши $423 000 на добу, що удвічі перевищує рівень п’ятниці (дані LSEG). Корпус вартових ісламської революції оголосив Ормузьку протоку закритою, попередивши про відкриття вогню по будь-якому судну, що спробує пройти цим маршрутом.
Порушення поставок виникло після ліквідації Верховного лідера Ірану аятоли Хаменеї в спільних авіаударах США та Ізраїлю у суботу. Це спричинило у відповідь атаку Ірану на декілька держав Перської затоки. Щонайменше чотири судна вже зазнали ураження в акваторії затоки, а провідні судноплавні компанії й страхувальники фактично вийшли з регіону.
Kpler підтверджує: оператори торговельного флоту припинили роботу через відкликання страхувальниками покриття військових ризиків, що прирівнюється до фактичного закриття маршруту. Ормузьку протоку перетинає лише незначна частка іранських та китайських суден, які працюють поза західними страховими і класифікаційними системами.
Азія найбільше піддається впливу
Понад 84% сирої нафти та 83% LNG, що транспортувалися через протоку у 2024 році, були спрямовані до азійських ринків за даними Управління енергетичної інформації США. Сумарно Китай, Індія, Японія та Південна Корея споживають близько 75% обсягів, що проходять критичним коридором.
За результатами дослідження Zero Carbon Analytics, найвищий рівень уразливості фіксується у Японії – бал 6,4, друга Південна Корея з 5,3, далі йде Індія із 4,9. На імпорт викопного палива припадає 87% енергоспоживання Японії та 81% у Південній Кореї.
У Японії екстрено скликано засідання Ради національної безпеки для оцінки ситуації, у Південній Кореї прем’єрміністр ініціював міжвідомчий антикризовий механізм.
Обидві держави мають значні запаси нафти як тимчасовий буфер. Консолідовані резерви державного та приватного сектора Японії еквівалентні приблизно 254 дням внутрішнього споживання; у Південної Кореї – понад 210 днів.
Однак ситуація з LNG суттєво гірша. За даними IEA, Японія не має підземного зберігання газу, а її потужності терміналів забезпечують трохи більше місяця споживання. Вразливість Кореї щодо LNG зіставна. Тривала блокада Ормузької протоки здатна призвести до браку газу швидше, аніж до нафтового дефіциту, з огляду на фундаментальну роль LNG у виробництві електроенергії.
Аналітики Kpler додають: найбільшої негайної загрози зазнає Індія, ймовірно вже зараз переорієнтовується на російську нафту. Китай, який нещодавно обмежив споживання сировини з РФ, готовий відмовитися від цього обмеження у разі затяжної ескалації.
Прогнози цін на нафту різко розійшлися
Вартість нафти Brent у понеділок закріпилася в районі $78 за барель, що приблизно на 9% вище рівня п’ятниці. Прогнози аналітиків сильно різняться залежно від тривалості порушення транспортного маршруту.
Блокада створює подвійну проблему пропозиції — зупинка поточних експортних потоків та ізоляція резервних потужностей OPEC за межами блокади. За короткострокового сценарію барель може коштувати трохи більше $80; у разі тривалого протистояння діапазон коливається від $100 до $120, додаткові премії за ризик спроможні підняти ціну значно вище модельних розрахунків.
Альтернативні шляхи не виправдовують очікувань
Альтернативні маршрути транспортування залишаються обмеженими. Нафтопровід East-West (Саудівська Аравія) та система трубопроводів Абу-Дабі (ОАЕ) разом дозволяють транспортувати близько 3,5 млн барелів на добу — це менше 20% сукупного транзиту у разі повної блокади (оцінка Rystad). Аварійне вивільнення стратегічних запасів IEA може певною мірою стабілізувати ринок, однак країни-члени IEA сукупно забезпечують менше половини глобального попиту на нафту.
На фоні заяв Ірану про «тотальну війну» проти Ізраїлю та США, поточна криза фокусується на вразливості ланцюгів постачання викопних енергоносіїв в азійському регіоні – а також, ймовірно, прискорює системний перехід до диверсифікації енергозабезпечення.
