Вплив блокади Ормузької протоки виходить за межі нафтогазової галузі та вже спричиняє серйозні потрясіння в іншій ключовій сфері глобальної економіки – ринку добрив.
Аналітики наголошують, що цей фактор здатен викликати багатоступеневу продовольчу кризу з ефектом поширення далеко за рамки енергетики.
Вплив війни з Іраном: непомітний доміно-ефект
Через Ормузьку протоку проходить приблизно третина світового морського експорту добрив. Країни, що залежать від стабільності в Перській затоці, експортують майже 50% світової сечовини та 30% аміаку – основних поживних елементів для аграрного сектору.
Долучайтесь до нас у X, щоб дізнаватись найсвіжіші новини в реальному часі
Починаючи з 28 лютого, обсяги перевезень через протоку знизилися на понад 95%, за даними ЮНКТАД. Ланцюгова реакція формулюється жорстко: відсутність добрив → скорочення врожаїв → стрімке зростання продовольчих цін → соціальна недоступність базових продуктів для мільйонів осіб.
Небезпека не є віддаленою – ситуація вже розгортається на практиці. Ринкова ціна гранульованої сечовини в Єгипті – одному з основних глобальних індикаторів для азотних добрив – підскочила до близько $700 за тонну, тоді як до початку конфлікту діапазон становив $400–$490.
«Вартість сечовини зросла на 50% після п’ятитижневої блокади Ормузу. 30% світових поставок добрив проходять через цю протоку. Країни Затоки виробляють майже половину світової сечовини та 30% аміаку. Європейські й африканські аграрії вже відчувають на собі цей вплив», — констатує The Hormuz Letter у своєму повідомленні.
Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (FAO) прогнозує, що середня ціна добрив у першому півріччі 2026 року зросте на 15–20% у разі збереження поточних обмежень. Головний економіст FAO, Массімо Тореро, визначає блокаду як один із найбільших з 2010-х років ударів по руху базових товарів у світі.
Економіст UBS Аренд Каптейн прогнозує зростання цін на добрива на 48% у річному вимірі, що призведе до підвищення світових цін на продукти харчування на 12%.
Чому неправильний таймінг погіршує ситуацію
Часове співпадіння кризи погіршує ситуацію. У країнах, наприклад, таких як Індія, дефіцит добрив одразу впливає на рішення щодо аграрного сезону «харіф». Якщо прогавити часовий проміжок висадки, наслідки фіксуються на цілий рік.
«Закупівлі для сезону «харіф» стартують у травні – перед посівною рису й бавовни у червні–липні. Отже, дуже бракує часу, поки дефіцит добрив не почав невідворотно відбиватися на майбутньому врожаю», — зауважує The Guardian у своєму матеріалі.
Корінь проблеми – не лише тимчасова логістика, але й структурна вразливість системи. Ефект від блокування Ормузу потенційно здатен зберігатися навіть після формального припинення кризи.
Шанака Анслем Перера вважає, що ситуація 2026 року повторює сценарій краху Шрі-Ланки у 2022-му, але якщо тоді причиною стало управлінське рішення, наразі передумовою виступає зовнішній шок у вигляді перебоїв із поставками через Ормузьку протоку.
«Посівна «харіф» триває із квітня до червня. Насіння, не висіяне у квітні, не дає врожаю рису в жовтні. Добрива, не внесені під час сівби, не покращують кінцевої продуктивності», — пише він у своєму дописі. «Дефолт Шрі-Ланки настав через 11 місяців після заборони на добрива. Блокада Ормузу триває лише п’ять тижнів. Посівне вікно закриється у червні. Динаміка аналогічна, але темп швидший. І під ударом зараз не одна країна, а дванадцять».
У підсумку, геополітична турбулентність, зародившись із нафтового ринку, виходить на перетин множинних глобальних складових. Добрива – первинна складова сучасного світового продовольчого виробництва. Довгостроковий розрив у їхньому постачанні може викликати ефект перекочування з затримкою, що посилюється з часом.
На відміну від нафти, яку в теорії можливо поступово переорієнтувати, дефіцит добрив майже не допускає маневру. Аграрні цикли жорстко фіксовані в часі – відсутність внеску веде до прямої й невідворотної втрати врожаю.
Якщо блокада Ормузької протоки залишиться чинною, людство може опинитися не лише у фазі енергетичної кризи, а й на початку координованого глобального продовольчого шоку.
