Петродоларова система, глобальний фінансовий механізм, за якого більшість міжнародної торгівлі нафтою здійснюється у доларах США, наразі стикається з посиленням загроз на тлі воєнного протистояння між США та Іраном.
У межах цієї системи країни-імпортери нафти змушені акумулювати долари США для здійснення розрахунків, що формує стабільний попит на валюту та посилює її становище як глобальної резервної одиниці.
Петродоларова система під інтенсивним тиском через дестабілізацію у Перській затоці
Згідно з даними The Wall Street Journal, Об’єднані Арабські Емірати ініціювали консультації зі США щодо створення фінансового гарантійного механізму на тлі загострення ризиків унаслідок іранського конфлікту.
За інформацією посадовців, голова Центрального банку Халед Мохамед Балава підняв питання валютної своп-лінії під час перемовин із міністром фінансів Скоттом Бессентом та представниками Федеральної резервної системи у Вашингтоні.
Ці переговори тривають на тлі руйнування енергетичної інфраструктури ОАЕ та обмеження експорту нафти через Ормузьку протоку, що призводить до скорочення надходжень долара в країну.
ОАЕ не зверталися з формальною заявкою, однак учасники діалогу позиціонують консультації як превентивний захід. Разом із тим представники еміратської сторони зазначили, що американська воєнна операція проти Ірану «втягує їхню країну в руйнівний конфлікт із непередбачуваними наслідками».
«Еміратські посадовці заявили колегам зі США, що у разі дефіциту доларів ОАЕ можуть бути змушені переходити до використання китайського юаня або валют інших держав для розрахунків за нафту та інші операції, – йдеться у повідомленні WSJ. – Цей сценарій становить неявну загрозу для долара США, якому належить пріоритетне місце в системі світових валют, зокрема і через його майже монопольне застосування у нафтових угодах».
Підпишіться на наш YouTube-канал, щоб переглядати експертні аналітичні огляди від провідних економістів і журналістів
Одночасно вже спостерігаються альтернативні практики розрахунків. За повідомленнями, на початку квітня Іран почав стягувати з комерційних суден плату за транзит через Ормузьку протоку у юанях.
«Попри відсутність повної статистики щодо кількості суден, як мінімум два здійснили транзакції у юанях станом на 25 березня», – зазначає Al Jazeera, посилаючись на Lloyd’s List.
Тегеран планує розширити дану практику і на цифрові активи, зокрема запровадити оплату біткойном за транзит танкерів, що є частиною масштабнішої стратегії з обходу усталених фінансових каналів.
Усі поточні зміни свідчать про розгортання структурної загрози для петродоларової системи. Водночас тиск на неї існував і до початку активізації конфлікту.
Deutsche Bank зауважує: американські санкції щодо експорту нафти з Росії та Ірану призвели до появи альтернативних торгових мереж, які дедалі частіше використовують не долар, а інші валюти – передусім китайський юань.
Переорієнтація на юань потенційно підриває домінування долара
З багатьох позицій експерти акцентували ризики для гегемонії долара. Засновник Bridgewater Рей Даліо попереджав: втрата контролю над протокою Хормуз здатна істотно збільшити загрози для статусу долара як резервної валюти.
Аналогічно, Балажі Срінівасан висловлював думку, що перемога Ірану може істотно прискорити завершення одразу декількох геополітичних та фінансових епох, включно з епохою петродолара.
Водночас, економіст Гарварду Кеннет Рогофф прогнозує, що китайський юань може набути статусу глобальної резервної валюти протягом п’яти років. Причина, як зазначає він, — зростання запиту з боку інвесторів на валютну диверсифікацію і поступове відходження від долара США.
Слідкуйте за нашими оновленнями в X, щоб першими дізнаватися про ключові фінансові події
Попри ці довгострокові структурні загрози, у короткостроковому періоді кон’юнктурні чинники подекуди підтримують долар. Зокрема, індекс долара знизився майже на 2% з 7 по 15 квітня у відповідь на оголошення про перемир’я між США та Іраном.
Однак посилення невизначеності щодо конфлікту знову підштовхнуло ціни на нафту вгору, активізувавши петродоларовий ефект.
Нині геополітична нестабільність тимчасово підтримує актуальність петродолара. Водночас поступові структурні трансформації породжують усе більше запитань щодо тривалості панування цієї моделі.
