Emirates Global Aluminium (EGA), найбільший виробник алюмінію на Близькому Сході, призупинив виконання частини своїх контрактів на постачання.
За інформацією Bloomberg, це сталося після того, як іранські ракети та безпілотники завдали пошкоджень основному заводу компанії Al Taweelah 28 березня.
Кризова ситуація на алюмінієвому ринку Перської затоки ускладнюється
Force majeure — юридичний термін французького походження, який означає надзвичайні, непередбачувані події, що не залежать від волі сторін (зокрема, війни, природні катастрофи, пандемії), які унеможливлюють виконання зобов’язань за договором.
Коли компанія «оголошує force majeure», вона формально інформує клієнтів про настання зовнішніх руйнівних обставин, що унеможливлюють виконання договірних зобовʼязань та знімають відповідальність за невиконання.
«Інформація щодо force majeure за частиною контрактів міститься в документах, які були розглянуті Bloomberg News», повідомило видання.
Al Taweelah, розташований у Khalifa Economic Zone в Абу-Дабі, входить до числа найбільших алюмінієвих заводів світу. Внаслідок іранської атаки підприємство зазнало пошкоджень, відновлення яких, за оцінками EGA, може тривати до 12 місяців.
Це рішення передбачає тривалу зупинку комплексу, що у 2025 році випустив 1,6 млн тонн алюмінієвого металу. Атака була відповіддю на удари по іранській промисловій інфраструктурі, здійснені США та Ізраїлем.
«Метал затвердів усередині плавильних контурів, спричинивши серйозні пошкодження. За словами представників компанії, відновлення може зайняти до року», повідомило Drop Site у своєму джерелі.
Слідкуйте за оновленнями новин у нашому акаунті X
EGA — не єдиний учасник на ринку, що зіткнувся з форс-мажором. Aluminium Bahrain (Alba) змушений був зупинити три плавильних лінії на початку березня після блокування Ормузької протоки та припинення відвантажень. Підприємство також стало мішенню іранської атаки.
У березні катастрофа зачепила й Qatalum (Катар), який також був змушений припинити роботу після того, як QatarEnergy зупинив виробництво ЗПГ на тлі обстрілів енергетичної інфраструктури. Сукупно країни Затоки забезпечують близько 9% глобального виробництва первинного алюмінію.
«Алюміній використовується у виробництві від літаків до пакування та сонячних модулів — отже, перебої впливають далеко за рамки ринку металів. Це вже не лише енергетична, а й масштабна індустріальна криза», підкреслив Global Markets Investor у своєму повідомленні.
Чому ситуація має стратегічне значення, а не лише для ринку сировини
Згідно з прогнозом Wood Mackenzie, конфлікт у регіоні здатен вилучити з ринку 3–3,5 млн тонн алюмінію у 2026 році — при тому, що сукупний річний випуск у світі становив менш ніж 74 млн тонн. Ціни на алюміній на Лондонській біржі металів піднялися вище $3 500 за тонну, майже досягаючи чотирирічного піку.
Goldman Sachs вже попереджає, що ціна потенційно досягне $3 600, якщо перебої з виробництвом триватимуть; аналітики Kpler припускають подальше зростання — до $4 000 за тонну у разі ескалації.
Аналітики West Point Modern War Institute класифікують алюміній як «базову сировину» для оборонної та промислової інфраструктури, уточнюючи: США імпортують з регіону 22% алюмінію. Запаси алюмінію у сховищах LME з травня скоротилися приблизно на 60% — отже, резервів при можливих нових шоках залишилося мінімум.
Водночас інфляційний тиск на світову економіку, яка вже потерпає від високих цін на нафту, порушень логістики та нових ризиків, пов’язаних з Іраном, буде додатково посилено дефіцитом алюмінію. Виробничі сектори — від аерокосмічної промисловості до автомобілебудування — особливо уразливі до перебоїв постачання цього стратегічного металу з країн Затоки.
На порядку денному питання про надійність перемир’я та відкриття Ормузької протоки залишаються ключовими. Від результату переговорів залежатиме глибина збільшення дефіциту алюмінію і амплітуда цінових коливань найближчими місяцями.
Підпишіться на наш канал YouTube, щоб отримати аналітичні матеріали від провідних експертів та журналістів
