Mastercard оголосила про відкриття вакансії директора з управління криптовалютними потоками – це передбачає керівництво випуском карток, прив’язаних до стейблкойнів, розвиток платіжних потоків у сфері DeFi та розробку оновлених внутрішніх правил мережі для транзакцій у Web3.
Інформація про вакансію, вперше оприлюднена криптожурналістом Френком Чапарро 24 лютого, свідчить про структурне зміщення за межі пілотних експериментів, які до цього запроваджував платіжний гігант.
Таймінг, що задається автоматично
За кілька днів до цього аналітична фірма Citrini Research опублікувала звіт «Глобальна криза інтелекту 2028 року» – сценарій, у якому агенти зі штучним інтелектом поступово витісняють платіжних посередників, і до сфери найбільшого ризику потрапляють саме платіжні мережі. Citrini конкретно зазначає квартальний звіт Mastercard за перший квартал 2027 року як потенційну точку розвороту: саме тоді може початися масштабне оминання карткової інфраструктури завдяки стейблкойнам в агентній (agentic) торгівлі.
Причини цього достатньо прозорі. Якщо агенти на базі AI виконують транзакції від імені споживачів, карткова комісія у 2–3% набуває ірраціонального характеру. Застосування стейблкойнів дозволяє здійснювати ці ж транзакції за мінімальною вартістю. У такій парадигмі Mastercard не поступається конкуренту – він поступається протоколу.
Mastercard: розрив, який потрібно подолати
Загроза не носить суто теоретичний характер. Протягом 2024 року через стейблкойни було проведено трансакцій на $18,4 трлн, що випередило Visa ($15,7 трлн) та Mastercard ($9,8 трлн) за валовим обсягом, як повідомляє Artemis Analytics. Ці дані не ідентичні, позаяк значна частина обігу припадає на трейдинг, а не на реальні платежі, однак тенденція очевидна.
Генеральний директор Mastercard Міхаель Міебах заявив аналітикам у січні, що компанія «приєднується» до тренду стейблкойнів і агентної торгівлі, підкресливши, що «цей потяг вже рушає». Втім, стейблкойни він охарактеризував як «ще одну валюту для підтримки у нашій мережі».
Саме таку інтерпретацію спростовує аналітика Citrini. Критична загроза полягає не в заміщенні класичних карткових платежів стейблкойнами в чинній інфраструктурі, а у формуванні нової категорії торгівлі – розрахована на взаємодію машин, високу щільність мікроплатежів і постійний режим роботи 24/7 – поза інженерною логікою карткових мереж.
Створення інфраструктури чи обхід системи
Створення нової посади демонструє, що Mastercard починає враховувати цей стратегічний ризик у довгостроковому плануванні. Компанія вже зробила кілька важливих кроків: у червні 2025 року інтегрувала низку стейблкойнів у власну мережу, розширила використання USDC від Circle для фінальних розрахунків у регіонах Близького Сходу та Африки, а також, за неофіційними даними, розглядає придбання інфраструктурного криптостартапу zerohash за $2 млрд.
Однак розрив із Visa не ліквідований. За даними на кінець 2025 року, обсяг на базі ончейн-розрахунків зі стейблкойнами у Visa склав $3,5 млрд у перерахунку на рік. Криптоорієнтовані емітенти, такі як Rain та Reap, базують свої карткові продукти насамперед на Rails компанії Visa: Rain після отримання прямої участі у схемі Visa досяг понад $3 млрд річного обсягу. Аналіз ринку вказує, що рання адаптація криптонативних партнерств надала Visa конкурентну перевагу, доки фокус Mastercard на співпраці з біржами генерує помітно менші обсяги.
Збіг чи підтвердження
Чи була ініціатива Mastercard безпосередньо спровокована аналітикою Citrini, залишається відкритим питанням. Значущіше те, що висновки ринку дедалі більше збігаються. Дослідницька група, яка конструює ретроспективу 2028 року, і платіжний оператор, що здійснює стратегічні перестановки у 2026-му – обидва позначають одну і ту ж системну вразливість галузі. Карткові мережі, неспроможні інтегрувати стейблкойн-орієнтовану комерцію, не витісняються у звичному сенсі – вони обминаються позасистемними каналами.
Як зазначили у Citrini, «канарейка ще жива». Вибір лише у тому, чи зуміє Mastercard спорудити міст для подолання розриву, чи зрештою обмежиться спостереженням за зростанням дистанції.
