Президент Дональд Трамп оголосив про запровадження нових 25% мит на автомобілі та вантажівки з Європейського Союзу 1 травня 2026 року, представивши це як механізм забезпечення виконання торговельної угоди від липня 2025 року. Окремі аналітики припускають, що на це рішення могла вплинути позиція Європи щодо Ірану.
Мита почнуть діяти з наступного тижня, поширюючись на всю продукцію, окрім транспортних засобів, виготовлених на підприємствах у США. Найсуттєвіше загрозу несуть вони для Німеччини та Італії, тоді як Брюссель наразі не оприлюднив жодної офіційної відповіді на дії президента-республіканця.
Торговельна суперечка спричиняє підвищення мит
Трамп посилався на невиконання ЄС зобов’язань за «повністю погодженою торговельною угодою» у своїй публікації на Truth Social. Мова йде про так звану Turnberry framework, підписану в липні 2025 року, яка знижувала ставку американських мит на європейські автомобілі до 15%.
«Мито буде підвищено до 25%. Була досягнута повна домовленість: якщо виробництво автомобілів чи вантажівок здійснюється на заводах у США – МИТА НЕ БУДЕ», – написав президент.
Максимальні втрати понесе Німеччина – близько 24% її експорту автомобілів припадає на США. Корпорації BMW, Mercedes-Benz і Volkswagen суттєво залежні від цього ринку. Італійські бренди на кшталт Ferrari та Stellantis зазнають меншого, але відчутного впливу.
Трамп акцентував понад $100 млрд інвестицій у нові виробничі потужності на території США. За його словами, мита стимулюють автовиробників локалізувати робочі місця й капітал.
Іранський фактор: політичний підтекст
Фінансові ринки ретельно оцінюють наслідки тарифних рішень Трампа, тоді як окремі спостерігачі вбачають у них елемент тиску на Європу через іранське питання.
«Європа просто зрадила Америку. Макрон, Стармер і Німеччина заявили: “Це не наша війна!” та відмовились підтримувати США у конфлікті з Іраном — попри десятиліття, коли Америка покривала витрати НАТО. Це дало Трампу ідеальний привід підірвати НАТО й поставити Америку на перше місце. Європейська слабкість і невдячність остаточно вбили “золоту гуску”. Винні лише собі», — зазначив один із користувачів у коментарі.
ЄС та провідні європейські держави переважно відмовилися від пропозицій Трампа долучитися до активних військових або матеріальних заходів проти Ірану, зокрема у регіоні Ормузької протоки.
- Німеччина: офіційно виключила участь у бойових діях. Міністр оборони Борис Пісторіус наголосив: «Це не наша війна, ми її не починали».
- Франція: Президент Еммануель Макрон назвав примусове розблокування шляхів «нереалістичним» і розкритикував суперечливу позицію США.
- Велика Британія та інші: поділяють подібну стриманість; деякі країни обговорювали суто дипломатичну чи післяконфліктну підтримку, однак уникали прямої бойової участі під час ескалації.
- Інші країни ЄС/НАТО: спільних військових кроків не було. Декілька держав обмежили використання власних баз чи повітряного простору США для іранських операцій.
Спочатку президент Трамп розглядав варіант переміщення американських військ із країн НАТО, які, на його думку, поводилися «неконструктивно» у контексті іранської кризи.
Державний секретар Марко Рубіо заявив, що адміністрації США доведеться переоцінити корисність НАТО.
Сам Трамп публічно обізвав окремих союзників «боягузами», а альянс — «паперовим тигром».
У минулому президент погрожував 25% митами державам, які співпрацюють із Тегераном, а також анонсував можливість запровадження 50% зборів проти країн, які постачають зброю іранському режиму.
У публікації за цю п’ятницю президент не пов’язував автомобільні мита безпосередньо з іранською темою на Truth Social. Зазначається лише про виконання торговельної угоди з ЄС і американські інвестиції у виробництво.
Ринки та лідери ЄС уважно стежать за сигналами з Білого дому щодо подальших уточнень.
Відповідь тепер цілком залежить від Брюсселя — у попередні періоди торговельної напруги європейці готували відповідні списки заходів у відповідь. Чи сприймуть чинне рішення лише як інструмент переговорного тиску, чи розглядатимуть його як підставу для ескалації, визначить динаміку майбутнього врегулювання у секторі автомобілебудування.
