Ціни на нафту у США знову опустилися нижче $100 за барель у понеділок після волатильного дня, анулювавши зростання, що тимчасово підняло вартість ф’ючерсів на нафту вище $104.
Різке зниження цін зафіксовано на тлі заяви міністра оборони Китаю адмірала Дон Чжуна про намір продовжити транзит китайських суден через Ормузьку протоку відповідно до чинних угод з Іраном.
Китай кидає виклик блокаді ВМС США
Адмірал Дон Чжун сформулював чіткий сигнал до адміністрації Трампа та ВМС Сполучених Штатів. Він підтвердив: китайські судна активно здійснюють транзит через Ормузьку протоку, а Пекін зберігає зобов’язання за торговельними та енергетичними угодами з Тегераном.
«Іран контролює Ормузьку протоку, і вона відкрита для нас», — повідомляє Hormuz Letter з посиланням на адмірала Дон Чжуна.
Таку заяву доцільно розглядати у новому контексті протиборства. Зіткнення, ініційоване як двостороння криза між Вашингтоном і Тегераном, тепер отримує безпосередній вимір за участю другої за величиною економіки світу.
Експерти при цьому зазначають: перегляд котирувань нафти демонструє зміну стратегій трейдерів щодо імовірності ефективності блокади, враховуючи втручання Китаю.
Особливо значущим є те, що блокада Ірану з боку США перетинається з інтересами Китаю, який нині виступає основним імпортером іранської нафти.
Трамп встановлює новий дедлайн — 27 квітня
Під час звернення з Овального кабінету президент Трамп оприлюднив черговий двотижневий ультиматум для Ірану, наголосивши: ситуація «буде неприємною», якщо угоду з Тегераном не буде досягнуто до 27 квітня.
Встановлення дати фактично є реакцією на провал переговорів США та Ірану в Ісламабаді, що відбувся 12 квітня та призвів до фактичного запровадження повної морської блокади Ормузької протоки з боку Вашингтона.
Після цієї заяви Brent демонстрував зростання більш ніж на 8% до $103, однак згодом розвернувся до зниження.
Ринок стикається з новим фактором невизначеності. Готовність Китаю випробувати дієвість блокади може виявитися вирішальною для подальшої динаміки — як стабілізації, так і чергового цінового зростання на підході до дедлайну 27 квітня.
Водночас низка повідомлень вказує: танкер з китайським вантажем був змушений повернутися під тиском американської блокади.
«Ймовірно, США використовують цю ситуацію як важіль для тиску на Китай з метою переконати Тегеран укласти угоду; хоча ця тактика, очевидно, не є направленою безпосередньо проти Китаю», — прокоментував один з учасників дискусії на платформі X.
